Відреставровані двері прикрашають історичні будинки Івано-Франківщини.

Тепер біля будинків, де встановили відновлені двері, навіть проводять тематичні екскурсії. А першою запропонувала реставрувати старі двері в рамках ініціативи #ФранківськЯкийТребаБерегти громадська діячка Марія Козакевич, — повідомила журналіст Сабіна Ружицька у соцмережі, передають "Вікна".

Як правильно відновлювати двері, у місті ніхто не знав. Спробувати вирішив Ростислав Хабурський, юрист за фахом, який зараз розвиває родинний столярний бізнес. Працювати зі старим деревом пан Ростислав навчався у німецьких фахівців.

Сабіна Ружицька завітала у майстерню, де з небуття повертають частини міської історії:

"Двері відновлюють на околиці міста, у промисловому районі біля залізничного вокзалу. На подвір’ї протяжний гул. Під великим навісом біля спеціального підвищення, на якому лежать старовинні двері, метушиться пан Ростислав. Він спеціальним феном нагріває фарбу на старовинних дверях та зачищає її. Це двері з будинку, що на вулиці короля Данила, 1, їх привезли кілька днів тому. Отож робота є”.

Відновлення дверей, за словами пана Хабурського, розпочинається з вивчення історії у бібліотеках і архівах. Чоловік розповідає, що коли вже вирішено, двері якого будинку треба реставрувати, починається історичне дослідження. Ростислав Хабурський та Марія Козакевич часто звертаються до науковців, збирають дані в архівах, бібліотеках, аби вивчити, як первісно виглядала та чи інша кам’яниця, якими були двері. У пригоді стають старі світлини, поштівки, гравюри, газети, спогади жителів міста. Часто доводиться робити ксерокопії друкованих джерел, або змалювати “портрет” дверей. Коли ця інформація є, двері знімають, привозять у майстерню.

Далі слід почистити двері, розібрати їх на частини. Середній розмір дверей 2-4 метри заввишки, 1,5-2 метри завширшки, вони складаються з 10-15 дерев'яних частини, 4-8 металевих завіс, 2 ручок. На деяких є ще й скло та ковані решітки. Завишки двері 2-4 метри.

“Коли частини розібрані, оцінюють стан дерева, якщо воно десь пошкоджене так, що його відновити не можна, то треба зробити нові вставки, але вони обов’язково повинні бути з того самого дерева, що й старі двері”, — мовить реставратор.

Вставки повинні ідеально підходити, бо їх кілька раз вкладають, наче пазл, згодом зачищують те місце в дверях, біля якого вони будуть. Нові вставки намащують спеціальним клеєм та припасовують. Опісля спеціальним розчином замащують щілини в старих дверях, чекають поки він засохне, далі шліфують, складають розібрані частини та все разом покривають обезжирювачем, а згодом — воском або палубним маслом, якщо двері дубові, і прозорим лаком або фарбами іноземного виробництва, якщо смерекові.

2-4 дні покриття сохне. Насамкінець відновлюють скло та металеві завіси і ручки, над реставрацією останніх працюють ковалі.