У Долині з участю екс-голови Служби безпеки України Валентина Наливайченка, директора Центру наукових досліджень та історії українського національно-визвольного руху Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника Миколи Вітенка, представників Братства вояків ОУН—УПА Карпатського краю та Спілки репресованих і політв’язнів, а також інших громадсько-політичних організацій національно-демократичного спрямування відбулось засідання круглого столу на тему «Право на історію. Проблеми розсекречення архівів КДБ, МВС та прокуратури СРСР». Відкриваючи це зібрання, В. Наливайченко, зокрема, сказав: «Кожна велика нація за віки свого існування знала і величні перемоги, і трагічні поразки. Проте найбільших втрат зазнали ті народи, яким накинули чужинецькі бачення їхньої минувшини. Адже силою зброї можна примусити на якийсь час підкоритись, але якщо залишиться живою національна пам’ять, то рано чи пізно зайд-поневолювачів буде подолано. Тому кожен окупант намагається знищити все, що нагадує про опір його неволі, створити уявлення про добровільні «возз’єднання» та «братські союзи». У версії сфальсифікованої «пам’яті» не було місця ані історії визвольних змагань 1917—1921 років, ані героїчній боротьбі УПА у 1940—1950-х роках. Там не було згадок про Голодомор 1932—1933 рр. і тотальне знищення більшовиками християнських церков. Справжніх героїв — Євгена Коновальця, Романа Шухевича, Степана Бандеру було оголошено ворогами народу, а катів, починаючи з Леніна-Сталіна, піднесено на п’єдестали. Крапку в боротьбі за свою правдиву історію, на жаль, не поставлено і за 20 років незалежності. Навіть більше — в останні два роки спадкоємці фальсифікаторів із завзяттям продовжують свою чорну справу. Уся країна ніби перенеслась назад машиною часу. Встановлюють пам’ятники кривавому тиранові Сталіну, на вулицях міст майорить радянська символіка, у парламенті — серп і молот, а керівництво країни послуговується у публічних виступах переважно російською мовою. Далі екс-чільник української спецслужби повідомив присутніх, що ще в 2008 році ОБСЄ прийняла резолюцію, в якій засудила нацизм і сталінізм як злочинні режими, а тому ми, українці, які найбільше постраждали від сталінізму, як ніхто інший маємо право на правдиву історію. Він також сказав, що в 2008—2009 роках зробив усе від нього залежне, аби архіви радянських спецслужб стали доступними для всіх. — Центр досліджень національно-визвольного руху, створений як структура СБУ, — зазначив В. Наливайченко, — раз і назавжди розсекретив злочини комуністичного режиму проти українського народу. Повернув кожній українській сім’ї правду про їх батьків, матерів, бабусь та дідусів. Після розсекречення архівів КДБ Україна в 2008 році виконала Конвенцію ООН про недопущення та засудження злочинів проти людства, а кожен українець та українка дізнались, що перші концтабори в Європі з’явилися в Україні за розпорядженням «всесоюзного старости» Михаїла Калініна. В. Наливайченко також запропонував розсекретити архіви не тільки КДБ, а й Міністерств оборони, внутрішніх справ, а також зовнішньої розвідки та Генпрокуратури, де, на його переконання, є багато цікавих документів про злочинну діяльність КПРС, КДБ та інших силових відомств колишнього СРСР в Україні. «Москва ніколи не залишала на території України оперативно-агентурних та кримінальних справ на провідників ОУН та УПА, — констатував екс-голова СБУ. — Усі вони були під сімома замками в архівах КДБ-ФСБ. Тому ми повинні вимагати у росіян повернути до нашого Держархіву ці справи, а також матеріали про дисидентський рух в Україні включно до 1991 року». Насамкінець він запропонував створити у колишній тюрмі на Лонцького у Львові меморіал жертвам тоталітарних держав. На завершення засідання круглого столу його учасники прийняли резолюцію, в якій констатували, що робота з розсекречення архівів силових відомств та спецслужб колишнього СРСР має стати одним із найважливіших напрямів державної політики, та запропонували майбутнім парламентарям очистити державні органи від людей, причетних до злочинів радянської влади. |
