Мистецька палітра у Міжнародний день музеїв у Коломиї була розмаїтою. Національний музей Гуцульщини та Покуття та його філія — Музей писанкового розпису — організували «Ніч у музеї».

Вхід на всі заходи у Коломиї був безкоштовним, пише “Репортер”.

Тож коли вулицями міста йшли колоритно вбрані музики та співаки, за ними вервечкою потягнулися коломияни й туристи. І не прогадали.

В музеї Писанки півторагодинна програма на 23 номери фольклорно-етнографічного колективу «Торговицькі вечорниці» із Городенківщини спонукала глядачів і сміятися над жартами аматорів, і підтанцьовувати, як заграли «падеспанець», і тужити під давні покутські пісні.

Відомий коломиянам як лікар і заступник голови міськради Іван Липчук уперше постав як керівник «Торговицьких вечорниць». Директор Музею писанкового розпису Оксана Ясінська подякувала за творчий дебют і запевнила, що тепер аматорів залучатимуть до інших різних імпрез.

А тим часом гостей зустрічала Ярослава Ткачук, гендиректор Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття. Учасники аматорських колективів із села Мишин Коломийського району показали театралізоване дійство традиційного гуцульського весілля.

Все, як на справжній забаві: музики, наречені, дружби й дружки, гості. Обряд плетіння вінків, одягання молодої, ритуальні танці й співи викликали захоплення численних глядачів. Завершилося дійство весільною гостиною.

Того дня в музеї також відбувся творчий дебют Центру розвитку «Крок за кроком» та дитяча вистава «Дарунки дерева», в якій кожен глядач мав нагоду стати актором. Людмила Цибульська провела майстер-клас із виготовлення керамічного намиста.

Насамкінець презентував свій документальний фільм «Жива ватра» його режисер, випускник Коломийської гімназії Остап Костюк. Глядачі ніби занурилися в життя вівчарів трьох поколінь. На додачу, можна було відчути гуцульський колорит на виставці давніх скринь та одягу в темряві. Додали якоїсь незбагненної таїни підсвічені фрагменти орнаментів, елементів розпису.

Підсумовуючи «Ніч у музеї», Ярослава Ткачук відзначила, що все багатство мистецької спадщини, ці скарби нації мають бути відтвореними й збереженими. Варто дослухатися до голосу предків, щоб зберегти свій генетичний код і зрозуміти, як жити далі.

Людмила Стражник