15 серпня 2012 р. відбулася знаменна подія в житті пластової організації України та світу. Цього дня на терені пластової оселі «Сокіл» проведено кілька важливих заходів – панахиду за полеглими пластунами, посвячення копії першого пластового прапора та посвячення будівель відбудованого табору – музею «Сокіл» (с. Гриньків, Рожнятівський р-н). У цих славних подіях, які вже тепер стали історією, прийняли участь більше двох сотень членів організації та її прихильників, представники органів державної влади та місцевого самоврядування. Знаменно, що в урочистостях брали участь члени головного пластового проводу – голова Головної Пластової Булави Володимир Базарко та голова Головної Пластової Ради Таня Джулинська; співголова Пласту – НСОУ Микола Музала та ін. Також, були присутні члени Управи оселі і Фонду Сокола – Андрій Ганкевич, Вячеслав Стебницький, Юрій Нестор. Органи державної влади представляли голова Івано-Франківської обласної ради Олександр Сич, начальник управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської облдержадміністрації Володимир Федорак, голова Рожнятівської районної державної адміністрації Микола Філіпович, заступник голови Рожнятівської РДА Омелян Бойчук, голова Рожнятівської районної ради Анатолій Дирів, секретар Івано-Франківської міської ради Руслан Марцінків. Пластові частини представляли: учасники Крайового вишкільного табору на здобуття ІІІ етапу УПЮ, учасники двох мандрівних таборів УПС І етапу ЮМПЗ, учасники МВТ «Золота Булава», новацтво, пластові частини з Івано-Франківська, Львова та Моршина, відпоручники багатьох пластових куренів УСП - УПС. Цього дня на Соколі зустрілися представники кількох пластових країв – України, Канади, США та Австралії. З вітальним словом до пластунів на урочистій збірці звернулися Таня Джулинська (Канада), Олександр Сич (Україна), Юрій Нестор (Австралія), Микола Філіпович та Анатолій Дирів (Рожнятів). Панахида за полеглими пластунами відбулася поруч піонерської каплиці Святого Юрія. Чин панахиди та подальше освячення пластових будівель здійснив всім відомий душпастир о. Іван Хміль. Пластуни віддали шану полеглим побратимам, які склали своє життя у вирі воєн та визвольних змагань ХХ століття. Важливою подією для пластової організації стало посвячення копії першого прапору Пласту. Цей захід прокоментував його ініціатор Заслужений працівник культури України, засновник і директор галереї військової уніформи Богуслав Любів: «Це відновлений мною прапор. Я займався ним, його дослідженням впродовж двох років. Пошук матеріалів здійснювався в архівах, з документів та фотографій. Інформація про прапор збиралася буквально по крупинках. Всі його світлини були чорно-білого кольору, тому важко було відновити в оригінальному вигляді. Його історія така. Це перший пластовий прапор, який був подарований товариством Сокіл – ІІІ для стрільчиків. Автор прапора, член Сокола – ІІІ Мирон Федусевич, який займався опікою пластунів – стрільчиків. Саме він виготовив для них цей прапор, було це зроблено до І світової війни. Після війни прапор перейшов до пластового полку імені Петра Сагайдачного при Першій Львівській Академічній гімназії. Там прапор був до 1939 року. Після ІІ світової війни прапор зник – або був знищений або його заховали і досі не знайшли. Цей прапор став прикладом для виготовлення всіх подальших пластових прапорів. Його розмір 1 м * 0,7 м. Я поставив собі за ціль відновити цей прапор. Ось така коротенька історія». Таким чином, тепер кожен з членів Пласту має можливість побачити як виглядав перший прапор організації, яка в цьому році святкує 100 – річний ювілей. 
Не менш важливим заходом стало освячення новозбудованих будівель оселі. Про це розповів директор пластової оселі «Сокіл», депутат Івано-Франківської обласної ради Володимир Семко: «Сьогодні для нас свято – в зв’язку з завершенням відбудови пластового табору «Сокіл». Завдяки групі ентузіастів, які на початку 90-их років поставили собі за мету відбудувати табір таким, який він був – все тепер відбудовано, один до одного. Всі будівлі стоять на тих місцях, де раніше стояли у 20-30-их роках. Нами відновлено господарський курінь, світлицю (розміром 24 * 12 метрів), комендантську, мешкальні курені. Є ще ряд робіт – потрібно підвести опалення, встановити сантехніку, завезти меблі. Слід відзначити, що нам дуже багато допомагають благодійники – коштами, матеріалами, а навіть роботою. Окремі фірми, що займаються продажем будівельних матеріалів, надавали їх по пільгових цінах. Сьогодні відбудеться молебен, священники освятять новобудови. Приїхали на свято близько 200 осіб – зі США, Австралії, держав Європи, новацький табір з Надвірнянщини». 
На урочистостях зустрілися таборовики, які таборували тут з різницею більш, ніж у півстоліття - у 30-их роках минулого століття і на початку 90 – их. Оповідає Ярослав Соколик, народжений у Львові, таборовик на Соколі. Основник пластової станиці в Торонто, її станичний. Був генеральним секретарем Світового Конгресу Українців. Тепер йому 88 років: «Я в підпільному Пласті з 1930 р. Таборував на Остодорі, в будинку збудованому на кошти митрополита А.Шептицького. Зі мною таборував там Юрій Шухевич, а його брат Роман Шухевич був на Соколі. Ми, молодші, все хотіли таборувати на Соколі. Потім я працював у Канаді, став інженером. Дійшов до високих становищ, які завдячую Пласту». Його радість поділяє і член Пласту, голова Івано-Франківської обласної ради Олександр Сич: «Я радий, що відбувається посвячення табору – музею «Сокіл». Це священна земля для всіх пластунів світу. Тисячі пластунів у світі з ностальгією згадують про Сокіл – де вони таборували. Я радий, що табір відбудовано, звісно його ще будуть вдосконалювати. Пам'ятаю той час – 1991 рік, коли тут не було жодної будівлі, коли тут були хащі, ми тут проводили табір з сотнею дітей. Продукти і спорядження тоді було важко закупити. Ми були раді, що могли проводити табір тут. Ми самотужки корчували кущі, відновлювали спортовий майданчик. Можу висловити як пластун, голова обласної ради, колишній голова Пласту, велику вдячність свому колезі, депутату обласної ради, директору табору Володимиру Семку за титанічну працю. До нього було кілька директорів табору, але саме він найбільше причинився до розбудови всіх споруд. Честь йому і слава! Він буде вписаний в пластову історію». Кожен, хто був на Соколі відчув непереборний оптимізм і бажання діяти для подальшого добра України і Пласту. Молодечий запал юнацтва, старшопластунства і сеніорату є запорукою щоденної рутинної праці – для кращого майбутнього свого народу. Андрій Чемеринський. Член НСКУ, магістр історії |
