Гортаючи альбом з поштовими марками, ми неначе здійснюємо подорож навколо світу. Адже марка – це маленька частинка історії й культури кожної держави. Важко уявити собі більш інтелектуальне й вишукане хобі. Відомим філателістом є, наприклад, королева Великобританії Єлизавета ІІ. Не всім відомо, що наше місто теж має давні філателістичні традиції. В тому, що Івано-Франківськ – це аж ніяк не останнє місто на філателістичній карті України, переконався «Західний кур’єр».
Марки в обласному масштабі Філателістичний клуб у Станиславові діяв ще у 1937-1938 рр. Він був заснований при Відділі Польського Татранського Товариства – громадської організації, основною метою якої був розвиток туризму й спорту. В 50-х роках виникло Станіславське добровільне товариство колекціонерів, куди входили не лише філателісти, а й нумізмати та інші збирачі раритетів. У 1964 р. була заснована Обласна спілка філателістів. Зараз до цієї спілки належать 46 членів. Найстаріший івано-франківський філателіст – Василь Михайлович Яремин, якому виповнилося 92 роки, наймолодшим членам спілки близько 50 років. Більшість філателістів нашого міста цікавиться марками України й Західної Європи. «На жаль, сучасна молодь рідко цікавиться марками, тож філателістами є здебільшого люди старшого віку, – зауважує Володимир Драгоман, голова Обласної спілки філателістів. – Та й пенсіонеру таке хобі нерідко виявляється не по кишені. Наприклад, у продажу в нашому місті були блоки марок, випущені до Євро-2012, які коштували більше трьохсот гривень. Не кожен пенсіонер зможе дозволити собі їх придбати». Збираються філателісти Івано-Франківська щонеділі з 10.00 до 12.00 в міському дитячому шаховому клубі «Дебют», що знаходиться на вул. Незалежності, 152-б в районі 63-го заводу. Тут можна обміняти, продати чи купити марки, поспілкуватися з цікавими людьми, ознайомитися з каталогами марок. Членський внесок Обласної спілки філателістів – 25 грн. у рік. Вступити до неї можуть усі, хто цікавиться філателією й колекціонує марки та інші поштові раритети. В нашому місті також діє філателістичний магазин на вул. Незалежності, хоча в багатьох містах подібних крамниць уже давно немає. Відомими філателістами, що проживають в Івано-Франківську, є Веслав Савін, Анатолій та Микита Задорожні, Зеновій Жеребецький.
Колекціонер зі світовим ім’ям Мало кому відомо, що в Івано-Франківську мешкає один з найвідоміших філателістів України – Веслав Олександрович Савін, почесний філателіст, член правління Асоціації філателістів України. «Моє захоплення філателією розпочалося ще в 1955 р., – розповідає він. – Коли навчався у сьомому класі, побачив марки з портретами видатних письменників. З того часу й почав колекціонувати». У 1961 р. пан Веслав вступив до місцевого товариства філателістів, а згодом став головою Обласної спілки філателістів. Разом з іншими членами спілки організовував в Івано-Франківську всесоюзні, обласні, міські філателістичні виставки. У 1982 р. пан Веслав брав участь у всесвітній виставці в Бельгії, де отримав посріблену бронзову медаль. Попереду були подальші перемоги на світових та європейських виставках – великі позолочені медалі в Парижі, Празі; позолочені медалі в Болгарії, Великобританії, Туреччині та інших країнах; великі срібні медалі у Римі, Токіо. Всього пан Веслав отримав більше ста медалей на міжнародних та українських виставках. Він також був комісаром на всесвітніх і європейських заходах, тобто офіційним представником філателістів України. «Важливо, що на цих виставках ми представляли державу, – вважає пан Веслав. – Адже на всіх заходах були представлені прапори держав-учасниць, а серед них і прапор України». Основна тема його зацікавлень – французький живопис на картмаксимумах, тобто поштових картках з марками і штемпелями, що об’єднані з карткою спільним сюжетом. Цікавиться пан Веслав і поштою Галичини та польовою поштою Росії. У 1992 р. тодішній голова Асоціації філателістів України В. Бехтір звернувся до пана Веслава з проханням організувати в Івано-Франківську першу національну філателістичну виставку. «Я одразу ж запропонував випустити з нагоди цієї події марку, – згадує пан Веслав. – У результаті був випущений блок «Троїсті музики» з написом «Перша національна філателістична виставка м. Івано-Франківськ». Адже ця виставка справді стала першою в історії незалежної України. До її організації доклали багато зусиль і знані івано-франківські філателісти Анатолій Задорожний і Михайло Гарбуз, а також інші члени спілки». В цьому році філателістична експозиція з Івано-Франківська вирушила до всесвітньої виставки в Таїланді, де Веслав Савін теж отримав срібну медаль.
Філателістична династія Ви бажаєте більше дізнатися про історію рідного краю? Тоді вам неодмінно варто прочитати книгу, написану івано-франківською династією філателістів. Батько й син, Анатолій та Микита Задорожні, у книзі «Галичина: історія і філателія» розглядають історію краю через призму філателії. На жаль, книга вийшла дуже малим тиражем, тож знайти її досить важко. Вісімнадцять розділів, що розповідають про історію Галичини в прадавні та княжі часи, ілюстровані марками, конвертами, листівками на ту ж тематику. З цього видання читач може дізнатися, наприклад, що частина людей в Галичині вже прийняла християнство у 872 р., тобто раніше, ніж Україна загалом. Це було ще за життя святого Мефодія. «Колекціонувати я почав завдяки батькам, – розповідає Анатолій Задорожний. – Мій батько працював кореспондентом обласного радіо, і до нього часто приходили листи з марками. Він приносив їх мені, я відмивав їх від клею й наклеював до альбому, адже в ті часи марки ще наклеювали, а не складали у клясери, як тепер. Крім того, моя мама працювала в краєзнавчому музеї, а там у той час збиралися філателісти. Побувавши на цих зустрічах, я щиро зацікавився марками». Книга стала своєрідним підсумком колекціонування, яким Анатолій Задорожний займався близько півстоліття. Продовжувачем сімейної традиції є його син Микита. Він медик за професією, як і його батько, що працював лікарем-анестезіологом, і також цікавиться філателією. В колекції батька й сина Задорожних – листи, що були написані ще прапрадідами сучасних галичан. Наприклад, Левом Шептицьким, предком митрополита Андрея Шептицького. Частина з них – ще дофілателістичного періоду, тобто були відправлені до винайдення поштової марки. В 2011 р. на всеукраїнській філателістичній виставці в Одесі експозиція «З історії пошти в Східній Галичині 1759-1900 рр.», представлена Анатолієм та Микитою Задорожними, отримала велику золоту медаль та гран-прі. Анатолій Задорожний певний час очолював Обласну спілку філателістів, а одного разу навіть допоміг урятувати справжній філателістичний скарб. Колись у нашому місті жив дуже відомий філателіст Василь Комаров, який заповів свою колекцію краєзнавчому музею. Рідкісні марки мало не потрапили до рук ділків з Одеси, проте пан Анатолій та тодішня директор обласного краєзнавчого музею Олександра Синиця зуміли цьому перешкодити, і колекція залишилася в нашому місті. Очевидно, вона зберігається в музеї досі. Проте чи побачать її колись іванофранківці, невідомо.
Філателіст-краєзнавець Колекціонер і краєзнавець Зеновій Жеребецький відомий іванофранківцям перш за все завдяки унікальним поштівкам з видами старого міста. Експонати з його колекції служать ілюстраціями для багатьох краєзнавчих видань, статей. В 2011 р. вийшов подарунковий альбом «Івано-Франківськ на давній поштівці», що об’єднав у собі 303 раритети з колекції пана Зеновія. Проте його захоплення поштівками почалося саме з колекціонування марок. «Марками я зацікавився ще з дитинства, – згадує пан Зеновій. – Пристрасть до колекціонування передалася мені від батька. Тоді купував ті марки, що були доступні, в основному тематичні: футбол, фауну, космос. Пам’ятаю, в ті часи можна було купити пакет зі ста погашеними марками за одного карбованця. Пізніше почав збирати хронологічні колекції деяких країн, а коли Україна стала незалежною, зосередився винятково на колекціонуванні марок, пов’язаних з рідною державою». Основна тема колекції марок пана Зеновія – світова україніка. Тобто не лише українські марки, а й випуски інших країн, тематично пов’язаних з Україною. Цікавими є збірки поштових раритетів, присвячених Івану Франку та Тарасу Шевченку. В колекції – марки тих держав, пошта яких діяла на території сучасної України. Проте особливою гордістю дослідника є колекція станиславівського листування (1818-1918 рр.). Ця експозиція удостоєна медалей XІ та XІІІ Національних філателістичних виставок «Укрфілексп». Серед експонатів колекції – конверти з першими поштовими станиславівськими датівниками дофілателістичного періоду, ілюстровані поштові картки з видами Станиславова від 1898 р. Зокрема поштівка, що ілюструє статтю, випущена в світ видавництвом «Zaklad artystowski Karola Schwidernocha» у Відні, надіслана зі Станиславова 15.04.1898 р., а наступного дня отримана у Чернівцях. До колекції також належать конверти зі штемпелями австрійської пошти, штемпелі військової цензури часів Першої світової війни. «Найбільше цінуються так звані цілі й цілісні речі, тобто конверти чи поштові картки з маркою і штемпелем, – пояснює дослідник. – Такий екземпляр більш цінний, ніж марка сама по собі. Адже філателія – це передусім дослідження історії пошти, тому цікава не лише марка, а й те, як франковане поштове відправлення відповідно до чинних поштових тарифів потрапило до адресата». 9-13 жовтня цього року у Львові відбулася регіональна філателістична виставка «ГАЛФІЛ-2013», де пан Зеновій виставляв свою експозицію «Станиславів. Портрет цісарсько-королівського міста на поштівках 1898-1918 рр. (з історії станиславівського листування 1818-1918 рр.)». «Хотів би побажати колекціонерам-початківцям бути наполегливими й не розчаровуватися, якщо не вдається постійно поповнювати колекцію цікавими екземплярами, – радить пан Зеновій. – Інколи вдається поповнити свою колекцію одним чи двома експонатами за рік. Оберіть тему, яка вас цікавить, і починайте її розробляти. Читайте відповідні сайти в інтернеті, філателістичні книги, журнали. І намагайтеся дізнатися про кожен екземпляр вашої колекції якомога більше». В наш вік цифрових технологій і комп’ютерів ми все рідше надсилаємо й отримуємо «справжні» листи, написані рукою близької людини, в гарному конверті й з цікавою маркою. Проте погодьтеся, саме в таких листах є «душа» і своєрідний шарм. Тож цінуймо поштову марку, поки вона ще з нами. Адже невідомо, як складеться її подальша доля в епоху інтернету. Олена БУЧИК |
