26 років тому на Успіння Пресвятої Богородиці в селі Кукільники Галицького району урочисто відкрили церкву Пресвятої Діви Марії УГКЦ. А збудували її за проектом ще 1932 року.

При вході до церкви Пресвятої Діви Марії, праворуч від дверей, табличка з надписом, що храм зведено коштом і силами громади села Кукільники. І дата будівництва: 1991—1992 роки.
Між тим перша дерев’яна церква Введення Діви Марії в Кукільниках була побудована у 1718 році. Богослужіння в ній проводилися українською мовою і тут навчали дітей рідної мови.
У 1960 році стару церкву розібрали, на її місці збудували хату чи то для колгоспного, чи то для партійного керівництва, а релігійну громаду Кукільників зняли з обліку як «маломощну».
– Як стара дерев’яна церква розвалилася, то церкву перенесли у костел, – розповідає в.о. старости села Юрій Остяк. – А як прийшла радянська влада, то стали атеїстами, почали все валити, костел теж закрили.
– Люди змушені були ходити на богослужіння в сусідній Яблунів, на свята – в Більшівці чи Галич, – доповнює активістка релігійної громади Ярослава Галань.
Демократичні зміни в суспільстві кінця 80-х – початку 90-х років ХХ століття поклали край «войовничому атеїзму». Релігійна громада села відновила роботу.
– В хаті церковної сестриці Марії Голяк знайшли план будівництва церкви, зроблений ще у 1932 році, – каже Юрій Остяк. – Скільки років минуло, а проект вдалося зберегти. Саме за цим проектом ми і почали зводити нову церкву.
Юрій Михайлович очолював тоді місцевий колгосп імені Шевченка. А його батька Михайла Юрійовича Остяка односельчани обрали головою комітету з будівництва храму, згодом він був першим паламарем. Незамінним його помічником на будові був Василь Кучук. Про нього кажуть, що в селі нема хати, яку б він не будував.
– Я зробив розбивку, ксьондз посвятив пляц, щоб було по-Божому, і ми приступили будувати, – згадує 88-річний Василь Іванович. – І ми до року побудували церкву, а до двох років заселилися.
На будові основні роботи виконували фахівці: мурування – майстри з Залукви, зведення дерев’яних конструкцій і покриття бляхою – майстри з Нараївки. Але на щоденні підсобні роботи приходили кукільничани.
– Церкву будували всім селом, допомагали майстрам, – згадує Ярослава Галань. – Михайлович давав обіди. За гроші ми не робили, а безплатно. Трохи грошей на будову виділяв колгосп.
– Жінки на животах цеглу носили, – деталізує Юрій Остяк.
Розпис внутрішньої частини церкви виконав уродженець села художник Роман Качанівський. Завершив розпис іконостасу та виготовив кіот художник Василь Романюк. Місцеві жінки офірували на церкву вишивки.
Розпочинав будівництво православний священик о. Михайло. А коли він помер, храм пересвятили на греко-католицький. І з того часу ось уже понад 25 років парохом тут о. Василь Підвисоцький з сусіднього Яблунова. Селяни його шанують і слухаються.
В Кукільниках зараз майже півтисячі людей. Роботи нема, багато хто виїхав на заробітки. Два роки як закрили школу, дітей возять в Більшівцівську опорну школу. В будні до церкви ходить не надто багато людей, але на свята збирається значно більше, приїжджають і вихідці з села.
У 2014 році силами громади звели каплицю, у цьому році – Хресну дорогу. Знову допомагав Василь Кучук. Особливо активними на будівництві були родини Галанів, Малярчуків, Возняків та інші. Дехто працював цілими родинами, з дітьми і внуками, дехто приходив на спорудження каплиці і Хресної дороги чи не щодня.
– Це була земля, де колись жив дяк, – розповідає Юрій Остяк про Хресну дорогу. – В останні роки то була ухаба. Розчистили все, замовили стації, виклали бруківкою стежку, збудували Господній гріб. Люди надавали кошти, офірували статуї Христа, ангелів.
У червні цього року у храмі освятили новий престіл і Хресну дорогу. На цю важливу для села подію завітав високопреосвященний архієпископ і митрополит Івано-Франківський Кир Володимир Війтишин.
Поряд заклали Біблійний сад. Дерева ще маленькі, але піднімаються до сонця біля церкви.
На храмовий празник 28 серпня, у день Успіння Пресвятої Богородиці, біля церкви в Кукільниках збирається багато людей. В минулому році урочисто відзначили 25-річний ювілей свого храму – освячення церкви і перше богослужіння відбулося 28 серпня 1992 року. У селі стверджують, що будівництво храму та наступні добрі справи для церкви об’єднали людей.

Галина Добош