Радянське минуле Івано-Франківська ще до сьогодні дуже яскраво проявляється у багатьох сферах життя. Як не як – майже пів століття ідеологічної роботи. Тому ми ведемо на нашому сайті рубрику, у якій пишемо про деякі події з життя радянського Станіслава, а пізніше – Івано-Франківська. Дивовижно, але в багатьох речах минуле не так вже й разюче відрізняється від сьогодення. Та й загалом цікаво згадати – як же воно було. Бо, незважаючи на всі ідеологічні та трагічні моменти в історії, місто жило своїм життям, результат якого ми спостерігаємо дотепер.
1959 рік Війна з колорадськими жуками і захист річок На початку 1959 року в силу вступило рішення облради про встановлення охоронного режиму на береговій смузі річок області. Згідно з даним рішенням, установам, колгоспам, підприємствам, а також окремим громадянам, заборонялось без дозволу і погодження управління експлуатації гірських річок проводити будівництво споруд, які ускладнюють умови пропуску паводку. До таких споруд належали водозабори, гідроелектростанції, кар’єри будівельних матеріалів тощо. Заборонялась також вирубка лісів і корчування пнів на берегах гірських річок. Крім того, в області зрозуміли небезпеку колорадського жука. Саме тому з ним розгорнули боротьбу. З даного приводу навіть було прийняте обов’язкове рішення виконавчого комітету Станіславської облради. Але поряд з документальною господарністю траплялись дрібні практичні курйози. Скажімо, у Станіславі табличку, яка позначала автобусну зупинку, замість стовпа розмістили на вербі. Таке зухвальство одразу ж викликало критику на сторінках «Прикарпатської правди». А тим часом на міському озері траплялись проблеми з водопостачанням, оскільки хтось перекривав шлюзи, тож свіжа вода не потрапляла у водойму. Дешеві телефонні розмови Спеціальні пропозиції та акції вигадали аж ніяк не мобільні оператори. Ще у Станіславі 1959 року з 1 січня введений новий пільговий тариф на міжміські телефонні розмови. Він діяв у вечірній час з 19 до 24 години, у передсвяткові і передвихідні дні – з 16 до 24 години, у нічний час з 00 годин до 7 години ранку. У зазначений час надавалася знижка на 25% від діючого тарифу на міжміські телефонні розмови. Набувала поширення доставка товарів додому. Зокрема, у січні впроваджена нова форма обслуговування населення – доставка покупцям молока додому через рознощиків. Щодня з молочного магазину №129 Станіславського міськторгу три рознощики доставляли близько 300 літрів молока, а їх послугами користувалися більше 150 сімей. Тим часом у Коломиї почали продавати товари у розстрочку. У такий спосіб продавали радіоли, фотоапарати, швейні машинки, пилососи, велосипеди, годинники, мисливські рушниці, чайні сервізи тощо. Перший внесок становив від 20 до 30%, решта виплачувалась за 3-6 місяців. Для цього потрібне було зобов’язання організації, в якій працювала людина, і заява.
Розваги Навесні до Станіслава приїхав Московський зооцирк, який працював з 9 ранку до 7 вечора. У шоу виступали: індійський слон, сім’я берберійських левів, білі полярні ведмеді, гімалайські і бурі, леопард, велика група мавп, копитні тварини, птахи. У рубриці «Дещо з гумору» у «Прикарпатській правді» дуже обережно підсміювались з існуючого стану речей на виробництві, коли постійно повинна була зростати продуктивність праці. До прикладу, даний анекдот: - Цей човен, громадянине, підіймає лише п’ять осіб. - І минулого року він підіймав п’ять. Де ж у вас підвищення продуктивності? А щоб життя було солодшим, на кондитерській фабриці освоїли нові сорти цукерок «Вершкова тягучка» та «Кара-Кум». Після цього почали підготовку до освоєння нових видів продукції «Алеко», «Ведмідь клишоногий» і «Тузик».
Оновлений пасаж У 1959 році відкрився оновлений пасаж. На той час це був найбільший за розмірами і найбагатший за асортиментом магазин у місті. Відкриття і перші хвилини роботи закладу знімались на плівку кореспондентами кінохроніки. Неформально його називали СТУМ – Станіславський універсальний магазин. Увазі покупців тут пропонувались найрізноманітніші товари: посуд, господарські товари, одяг, іграшки тощо. Також були встановлені автомати для газованої води. Ольга Рега За матеріалами газети «Прикарпатська правда» (1959 рік)
Рубрика виходить за підтримки Івано-Франківської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І.Франка. Окрема подяка відділу краєзнавчої літератури та директору бібліотеки Людмилі Бабій. |