Радянське минуле Івано-Франківська ще до сьогодні дуже яскраво проявляється у багатьох сферах життя. Як не як – майже пів століття ідеологічної роботи. Тому ми ведемо на нашому сайті рубрику, у якій пишемо про деякі події з життя радянського Станіслава, а пізніше – Івано-Франківська. Дивовижно, але в багатьох речах минуле не так вже й разюче відрізняється від сьогодення. Та й загалом цікаво згадати – як же воно було. Бо, незважаючи на всі ідеологічні та трагічні моменти в історії, місто жило своїм життям, результат якого ми спостерігаємо дотепер.
1965 рік Видовищні шоу У квітні Прикарпаття приймало республіканські змагання з мотокросу на приз «Відкриття літнього сезону 1965 р.», присвячені Дню Перемоги. Відбувались вони у районі Вовчинецьких гір. На дійство з’їхались представники більшості областей України. Автобуси навіть не встигали перевозити тих, хто прагнув стати очевидцями події. А до Дня військово-морського Флоту на міському озері відбувались обласні фінальні змагання з водно-моторного спорту.
«З поглядом у завтра…» Дуже романтично на сторінках «Прикарпатської правди» описувались перспективи видобутку калійних руд. Стаття називалась «З поглядом у завтра», а про жодні ризики навіть не йшлося: «Щоб відкрити скарбницю природи, яка наділила Прикарпаття унікальними запасами калійних руд, треба викувати чарівний ключ – ввести в дію Домбровський кар’єр та шахту «Ново-Голинь». На Домбровському кар’єрі, там, де ще сьогодні виграє хвилями штучне озеро і завзяті купальники сповнюють його чашу бадьорим гомоном, восени загудуть потужні насоси. Вони осушать басейн, і вперше у світовій практиці калійні руди добуватимуться відкритим способом. І все ж основна маса лангбейніто-каїнітової породи добуватиметься шахтним способом».
Несподівана знахідка У той же час будувався промисловий гігант – Бурштинська ДРЕС. Коли створювалось море, то воно затопило заплаву Гнилої Липи і почало розмивати нові береги, де виявились рештки ліпного і гончарного посуду, кремнієві і металеві знаряддя. На піщаному дні озера утворились два невеликих своєрідних «археологічних музеї». Попереднє вивчення знахідок засвідчило те, що ці поселення багатошарові: знайдений посуд та інші предмети належать до III-V, VII-IX, XII-XIV століть нашої ери.
Про безлад у парку і не лише Культура поведінки івано-франківців бажала бути кращою ще у 1965 році. Адже траплялись непоодинокі випадки, коли квіти, посаджені на міських клумбах, виривались звідти самими мешканцями. А ще в Івано-Франківську на той час було сім магнолій. Однак руйнували їх немилосердно: під час цвітіння обривались усі квіти, а гілля ламали. У міському парку активно знищували галок і граків. При чому, тіла загиблих пернатих не завжди поспішали прибирати. Жителів це турбувало, адже птахи не так вже і сильно заважали їхньому відпочинку. Нарікали також на те, що не збільшується чисельність фауни у зеленій зоні. Натомість кількість насаджень зменшувалась. До прикладу, самі працівники зеленого господарства викоренили з парку декоративний чагарник, який прикрашав центральні алеї, аби використати його для озеленення вулиць міста. Ольга Рега За матеріалами газети «Прикарпатська правда» (1965 рік) Рубрика виходить за підтримки Івано-Франківської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І.Франка. Окрема подяка відділу краєзнавчої літератури та директору бібліотеки Людмилі Бабій. | 
