Радянське минуле Івано-Франківська ще до сьогодні дуже яскраво проявляється у багатьох сферах життя. Як не як – майже пів століття ідеологічної роботи. Тому ми ведемо на нашому сайті рубрику, у якій пишемо про деякі події з життя радянського Станіслава, а пізніше – Івано-Франківська. Дивовижно, але в багатьох речах минуле не так вже й разюче відрізняється від сьогодення. Та й загалом цікаво згадати – як же воно було. Бо, незважаючи на всі ідеологічні та трагічні моменти в історії, місто жило своїм життям, результат якого ми спостерігаємо дотепер.
1968 рік «Смарагдове» місто Схоже, що Івано-Франківськ у 1968 році планував побити всі рекорди по кількості зелених насаджень. Як повідомляла «Прикарпатська правда», вуличної території для посадок майже не зосталось – лише вулиця Микитинецька. Тож основну кількість дерев висаджували на берегах Бистриць та у тих зелених зонах міста, які ще залишились. Не меншу увагу приділяли міському парку. Там якраз завершували зведення літньої естради,а також реконструювали мале декоративне озеро. Впорядковували і паркову алею з боку вулиці Пушкіна (Чорновола). Не забули навіть про ратушу, передбачивши озеленення території біля Краєзнавчого музею. Що ж стосується звичайнісіньких будинків, то їх влада теж обіцяла одягнути у зелені барви. Масового поширення набувало вертикальне озеленення будинків. Більше 200 споруд на вулицях Пушкіна (Чорновола), Дзержинського (Мазепи), Галицькій мали прикрасити диким виноградом та іншими виткими рослинами. Воно все добре. Та ще б мешканцям культури додалось. А то непоодинокими ставали випадки, коли люди витоптували газони у парках, створюючи чимало зайвих доріжок. А троянди, які у ті часи росли на клумбах, нещадно зривались як дітьми, так і дорослими. Прибудинкові ж території переважно заростали бур’янами.
Озеро, як воно є Імовірно, що міське озеро у той час набуло того вигляду, який добре знайомий теперішнім мешканцям міста. Адже саме у 1968 році, по суті, завершилось його облаштування. Навколо водойми з’явились асфальтовані доріжки. Для комфорту відпочиваючих був плавальний басейн, висока вежа для стрибків, а також пляж, усипаний жовтим піском. Доповнювалась картина лавками та квітами, висадженими на берегах.
Платні парковки? Ні, не чули Нестача місць для паркування – болюча проблема сучасного Івано-Франківська. А в 1968 році платні стоянки в обласному центрі взагалі були відсутні. Все б нічого, от тільки у Коломиї та Калуші таке благо цивілізації на той час уже з’явилось. Тому обурення івано-франківських водіїв та гостей міста цілком можна зрозуміти, адже, як запевняли у «Прикарпатській правді», залишити авто було ніде.
Зате сувеніри були А ось сувенірів в Івано-Франківську точно не бракувало. У 1968 році місцеві виробничі художні майстерні почали виготовляти близько 80 нових зразків. Ольга Рега За матеріалами газети «Прикарпатська правда» (1968 рік) Рубрика виходить за підтримки Івано-Франківської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І.Франка. Окрема подяка відділу краєзнавчої літератури та директору бібліотеки Людмилі Бабій. |