Після 1917 р. окремі наші краяни, повертаючись із російського полону, завертали по дорозі до Канева, щоб вклонитися пам’яті великого Кобзаря. Після воєнної завірюхи українська громадськість активізувала свою діяльність і, незважаючи на переслідування польської влади, брала активну участь у відзначенні шевченківських днів. У 1919 р. у Станиславові прокурор сконфіскував вірш Т. Шевченка «Учітеся, брати мої», надрукований у газеті «Вперед». У 1920 р. там же у видавництві «Діточі читанки» вийшла книжечка Григорія Гетьманця «Хто такий Шевченко». Автор висвітлює в популярній формі життєвий і творчий шлях поета. Це ж видавництво у друкарні Л. Данкевича видало «Малий Кобзар» Тараса Ш
...
Читати далі »
Переглядів:
822
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
31.01.2014
|
Стосовно походження гуцулів визначальною є характеристика їхньої культури від Михайла Коцюбинського. У листі від 9 вересня 1910 року Максимові Горькому він писав: «ѕОдяг, звичаї, весь уклад життя гуцулів-номадів, які проводять усе літо зі своїми стадами на вершинах гір, настільки своєрідні і мальовничі, що відчуваєш себе перенесеним у якийсь новий невідомий світ». Отже, на його думку, гуцули — це номади, тобто кочівники. Тож як у жителів Карпатських гір могла вкоренитись традиція степовиків? Пояснення лише здогадне: гуцули — це нащадки кімерійців-степовиків. Цей висновок підтверджує ряд етнологічних фактів. Кімерійцями античні автори вважали все населення північного Надчорномор’я передскіфської епохи. А
...
Читати далі »
Переглядів:
790
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
31.01.2014
|
Серед багатьох франківських вулиць цій поталанило. Вона є на мапах міста вже понад сотню років і за цей час жодного разу не змінила назви. Першу згадку про неї знаходимо в ухвалі міської ради за 1897 рік, якою панам Іммердауеру і Сусману дозволили відкрити нову вулицю, що мала сполучати Камінського (Франка) та Кілінського (Лепкого). Тоді це виглядало наступним чином: через ґрунти найбільших землевласників прокладалась дорога, після чого робили парцеляцію (поділ) прилеглих ділянок під забудову. 25 травня 1899 року нова вулиця отримала свою першу та єдину назву – Коперника, на честь видатного астронома Миколи Коперника (1473-1543). Його головною заслугою є теорія геліоцентризму, за якою Сонце є центром Вс
...
Читати далі »
Переглядів:
931
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
31.01.2014
|
Натовп на вулицях, розбиті шиби, перелякана влада, силовики, застосування зброї, перші жертви. Нині, аби все це побачити, достатньо увімкнути телевізор. Щось подібне відбувалось у Станиславові у позаминулому столітті.
Що таке котячий концерт? Для австрійської монархії 1848 рік був неспокійним. У березні почалися заворушення у Відні, які швидко поширились на імперські провінції. На вулицях великих міст з’явились барикади. Десь справа обмежилась поодинокою стріляниною, а, наприклад в Угорщині, спалахнуло справжнє повстання, що швидко переросло у визвольну війну.
Переглядів:
750
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
31.01.2014
|
У селі Маркова Богородчанського району живе незвичайний чоловік. Дмитро Верхоляк у 17 років вступив в УПА, за свою кремезну статуру отримав псевдо «Дуб», потім відсидів 25 років у концтаборах, а пізніше його нагородили орденом Ярослава Мудрого. Нині дідусю 86 років, він щодня слідкує за подіями в Києві. Каже, душею там, і просить молодих хлопців і дівчат не відступати, а добиватися правди, як і він колись – у 1947 році.
Життя з Богом Відшукати помешкання Дмитра Верхоляка дуже просто. На центральній сільській вулиці вирізняється одна господа з металевим парканом, пофарбованим у синьо-жовтий колір. За парканом – яскрава жовта хата із незаштореним вікном. Там також видніється жовто-бла
...
Читати далі »
Переглядів:
671
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
31.01.2014
|
Серед викладачів Української гімназії учні найбільш не любили професора Стефана Малецького. Він жив в особняку на теперішній вулиці Львівській і мав великого кудлатого пса. Собака був чорний, як професорова борода, та такий злющий, що його теж прозвали Малецьким. Педагог викладав латину в молодших класах. Його вуса завжди були підкручені, як у австрійського фельдфебеля, та й методи мав військові. Наприклад, міг запросто вдарити дитину. Та найулюбленішим заняттям Малецького було «підтягувати учнів за волосся на скронях, що хлопець мусив ставати навшпиньки, кривлячись з болю». Після скарги батьків він оці рукоприкладства припинив. Окрім викладання латини, Малецький виконував обов’язки настоятеля селянсько
...
Читати далі »
Переглядів:
650
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
31.01.2014
|
29 січня цього року о 13 годині біля фронтальної стіни будинку Львівської обласної ради відбулася церемонія відкриття пам’ятної бронзової таблиці на згадку про атентат українського студента Мирослава Січинського проти галицького намісника Анджея Потоцького. Ініціатором встановлення цієї таблиці був депутат Львівської обласної ради І демократичного скликання Олександр Ворона. Цю ідею підтримало 1 грудня 2012 року зібрання депутатів першого демократично скликання. Таблиця виготовили за кошти, зібрані Громадським комітетом для вшанування пам’яті українських героїв, який очолює О.Ворона. Нинішня обласна рада (VI скликання) ухвалила рішення №855 від 25 червня 2013 року "Про вшанування героїчного чину М.Січинського", у якому написано: "Постійній комісії з
...
Читати далі »
Переглядів:
978
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
31.01.2014
| |
