Під такою назвою 30 жовтня розпочалася в Національному заповіднику «Давній Галич» робота науково-практичної конференції, присвяченої 820-річчю утворення Галицько-Волинського князівства та 25-ій річниці від дня заснування нашої установи.
У Галич приїхали науковці з різних міст України, насамперед з Києва, Харкова, Львова, Чернівців.

Відкрив роботу конференції заступник генерального директора Національного заповідника «Давній Галич» з наукової роботи, кандидат історичних наук Семен Побуцький. Він підкреслив важливе значення Галича для української та європейської історії.
Як і кожна добра справа, науковий захід розпочався з молитви і Божого благословення, яке присутнім уділив священник УГКЦ о. Володимир Кузюк.

З вітальним словом виступив генеральний директор Національного заповідника «Давній Галич» Володимир Костишин. Очільник установи привітав гостей у Галичі, першій столиці нашої держави, побажав учасникам наукового зібрання натхнення у дослідницькій праці, творчих здобутків і нових відкриттів.

Власне, Київ представляв доктор історичних наук, академік Академії наук Вищої школи України Олександр Головко, котрий у пленарному засіданні виголосив доповідь про храм Святого Пантелеймона в Галичі в контексті політичного життя Галицького князівства кінця 80-х років ХІІ – першої чверті ХІІІ ст.

Колеги з Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника зачитали привітання від генерального директора Олександра Рудника. Наталія Горська, вчена секретарка заповідника, подарувала нашій бібліотеці наукові доробки своїх колег: збірники наукових конференцій «Могилянські читання», «Нестерівські студії» тощо, авторські монографії, видання «Дива печер Лаврських» та ін.
Вона запросила галицьких науковців до співпраці, а саме: брати участь у наукових заходах, які відбуваються в Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику.
Натомість генеральний директор Національного заповідника «Давній Галич» Володимир Костишин пообіцяв, що київські гості отримають примірники видань, що вийшли під грифом нашої установи.

Львівський дослідник Юрій Лукомський, кандидат архітектури, науковий співробітник Інституту українознавства ім. І. Крип`якевича НАН України, котрий разом з науковими співробітниками Національного заповідника «Давній Галич» Ігорем Креховецьким та Андрієм Фіголем проводив у 2019 р. архітектурно-археологічні дослідження церкви Святого Пантелеймона в Галичі, розповів про нові знахідки, які пощастило виявити під час цьогорічних розкопок.

Тарас Чугуй з Харкова, кандидат історичних наук, директор Центру українських студій ім. Д. І. Багалія Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, виступив з доповіддю «Від об'єднання Галицько-Волинського князівства до самодержця усієї Русі: Роман Мстиславович у державотворчих процесах України».

Модератором заходу був завідувач науково-освітнього відділу, кандидат історичних наук Андрій Стасюк. Він підготував цікавий виступ про угорницьку обитель, зокрема історію функціонування монастиря.
У секційних засіданнях виступили також инші науковці заповідника, серед них Тарас Ткачук, Марія Костик, Володимир Козелківський, Наталія Качковська.

Робота конференції продовжується 31 жовтня. Науковці за круглим столом обговорять цікаві питання, працюватимуть у секціях, а також оглянуть пам'ятки, розміщені на території Національного заповідника «Давній Галич».

Любов Бойко

Резолюція
Науково-практичної конференції
«Галич і Галицька земля»

м. Галич 30 жовтня 2019 року

Ми, учасники Науково-практичної конференції «Галич і Галицька земля», організованої Національним заповідником «Давній Галич» за підтримки Міністерства культури, молоді і спорту України, присвяченої 820-ти річчю утворення Галицько-Волинського князівства та 25-й річниці від дня заснування Національного заповідника «Давній Галич» констатуємо:

• за останні роки громадський та науковий інтерес до минувшини Давнього Галича помітно зріс, що простежується реалізацією ряду видавничих, дослідницьких і туристичних проектів;

• Галич і Галицька земля займає в історії та культурі України одне з провідних місць, будучи впродовж століть центром державного й духовного становлення української нації.
Відтак, зважаючи на основні положення наукових досліджень, презентованих у ході роботи конференції закликаємо та пропонуємо:

• продовжити та поглибити вивчення історико-культурної спадщини Галича і Галицької землі українськими та іноземними науковцями;

• залучити найновіші результати наукових досліджень до музейних експозицій Національного заповідника «Давній Галич», зокрема й України загалом;

• представникам державної влади всіх рівнів сприяти збереженню автентичності, вивченню та популяризації історико-культурної спадщини Давнього Галича;

• започаткувати серію проведення наукових семінарів на базі Національного заповідника «Давній Галич», стосовно стану та перспектив дослідження пам’яток історико-культурної спадщини Галича та Галицької землі;

• працівникам Національного заповідника «Давній Галич» окреслити на подальшу перспективу серію тематичних науково-практичних конференцій, що торкатимуться проблем вивчення, збереження та популяризації минувшини Галича і Галицької землі.

Резолюцію схвалено на підсумковому засіданні учасниками конференції 30 жовтня 2019 року в конференц-залі Національного заповідника «Давній Галич», м. Галич, вул. І. Франка 3, Україна.