В Івано-Франківську презентували віднайдені в приватних архівах української діаспори в Америці унікальні кіноплівки, зняті Юліаном Дорошем, якого можна вважати першим українським кінорежисером. Його стрічки “Гуцульщина” та “Останній салют командирові”, а також ще одну стрічку авторства ймовірно Івана Яцентія, показали сьогодні в Підземному переході “Ваґабундо”.

Юліан Дорош – один із перших українців, які починали український кінематограф в Галичині, один із тих, хто вперше в Галичині взяв до рук відеокамеру. Тоді в Галичині знімали також поляки та євреї, однак Юліан Дорош серед українців був одним із перших, розповідає Тарас Зень, співорганізатор показу в Івано-Франківську, керівник ТРК “Вежа”. Тарас Зень відомий зокрема тим, що розшукує кінохроніку, пов’язану з Івано-Франківськом та його околицями, їх давньою історією. Він раніше вже презентував кінохроніку про давній Івано-Франківськ, віднайдену ним по кінозбірнях та архівах Києва чи Москви. На ТРК “Вежа” виходить його проєкт “Оцифрований Франківськ“. Юліан Дорош, каже Тарас Зень, навчаючись в Станиславові, починав свої перші кроки кінооператора саме в Станиславові, тож його зацікавило, чи є кадри Станиславова, зняті Юліаном Дорошем. І так було знайдено фільм “Гуцульщина”, про традиції і побут гуцулів.

Фільм про похорон генерала УГА Мирона Тарнавського “Останній салют командирові” 1938 року триває 14 хвилин. Це доволі багато, як на той час, оскільки обладнання і плівка були дорогими. Унікальність цього відео в тому, що на ньому можна мобачити багатьох українських видатних людей: Андрія Мельника, Романа Шухевича, Йосипа Сліпого, Андрея Шептицького, Мілени Рудницької та інших. Ініціатори показу стверджують, що ці кадри унікальні, бо чи не єдині, де на відео з’являються такі люди, яких раніше бачили тільки на фотографіях. Дуже скоро дехто з них був знищений комуністичним режимом.

“Цікавий історичний нюанс – організатором похорону Мирона Тарнавського був Роман Шухевич, який на той час мав доволі креативну рекламну агенцію у Львові. Саме до нього і звернулися з проханням влаштувати видовищний похорон. Мирон Тарнавський помер влітку, а для погребальної церемонії вирішили використати багато китиць калини, якої тоді ще не було. Тож вдалися до хтрощів – пофарбували китиці горобини”, – розповідає цікавий факт Тарас Зень.

Унікальність відео також і в тому, що все знято на одну камеру однією людиною. Тож Юліанові Дорошеві довелося добре продумати весь хід зйомок, аби показати подію масштабно і з різних ракурсів.

Ірина Патрон, асистентка кафедри театрознавства та акторської майстерності Львівського Університету та аспірантка Київського Національного Університету ім. Карпенка-Карого, зацікавилася творчістю Юліана Дороша після того, як потрапила на одну з виставок його фотографій. Науковою темою Ірини Патрон є розвиток кіно і фотомистецтва в Галичині. Науковиця зацікавилася працями Юліана Дороша, коли вперше побачила на виставці у Львові його фотографії. Стрічки Юліана Дороша донедавна вважалися втраченими, розповідає Ірина Патрон. Відшукали їх по приватних колекціях та архівах української діаспори в США. Допоміг в цьому Одександр Дебич. Він особисто спілкувався з людьим, приходив до них додому, оцифровував відео. Привіз до України дуже багато відео, яке ще доведеться ідентифікувати. Саме відео “Гуцульщина” вдалося ідентифікувати і встановити авторство Юлінана Дороша за кадрами з газетних публікацій.

Дуже часто, каже Ірина Патрон, власники відео не знають про що воно, хто їхній автор, і що такі кадри взагалі у них є. Адже переважна більшість – це відео їхніх родичів, які колись діставали кінокадри про Україну і залишили у спадок нащадкам. Багато плівок було віднайдено у підвалах та на стрихах.

“На жаль, робити копії, чи бодай фотографувати кінострічки власники заборонили. Дозволили лише безкоштовний перегляд. Однак, сподіваємося, нам все ж вдасться залагодити питання авторських прав, щоби ці унікальні кадри стали доступні широкому колу глядачів та дослідників”, – каже Ірина Патрон.

Довідка: Дорош Юліян Юрій (1909 – 1982 рр.) – пластун, випускник Станиславівської ґімназії, український фотограф-художник, один із основоположників української кінематографії в Галичині.