У селі Тязеві, що на Тисмениччині, мають намір знести автобусну зупинку, прикрашену художньою мозаїкою.

Місцеві мешканці просять зберегти цей культурний об’єкт, адже на Прикарпатті таких зупинок залишилось небагато. Однак голова Ямницької ОТГ переконаний, що її використовували не за цільовим призначенням: або як туалет, або як місце, де молодь проводить дозвілля.

Минулого тижня, 19 березня, виконавчий комітет Ямницької сільської ради прийняв рішення знести стару зупинку громадського транспорту у с. Тязів, мотивувавши «недоцільністю її існування».

Таке рішення обурило місцевих жителів.

Замість зупинки – кафе

«Пам’ятаю цю зупинку з дитинства. Раніше на неї ніхто не звертав уваги, та і я, зрештою, не цікавилась нею, допоки не вийшов сюжет на одному із телеканалів про схожі зупинки і, зокрема, про їх історію, – зауважила Ірина Садула, жителька села Тязів. – Ми хочемо зберегти пам’ятку, тому тут і зібралися: просимо, щоби влада реставрувала її, якщо неможливо зупинити рішення про її знесення з цього місця».

За словами пані Ірини, оновлена зупинка могла б стати окрасою села, де приємно буде робити світлини і просто споглядати мистецтво українських майстрів.

«Зупинку створювали відомі художники, лауреати Шевченківської премії – Богдан Сорока, Володимир Патик та Микола Андрущенко», – розповідала вона.

Федір Матейчук, місцевий житель та член національної Спілки художників України, припускає, що на місці зупинки вирішили зробити зелену зону, а крім неї – кафе.

«Зупинка і церква – це перше, що впадає у вічі тим, хто приїжджає у Тязів. Для чого її нищити?» – дивується художник.

За його словами, зовсім недавно до зупинки навезли глини. «Коли дощ, то вода стікає і підтоплює її. І розташована зупинка на відповідній відстані від дороги, нова ж – упритул до бордюрів», – зазначає Федір Матейчук.

Художник навіть на своїй сторінці у соціальній мережі оголосив флешмоб «Врятуймо козака Мамая!». Його вже підтримало чимало людей. Та на цьому він зупинятися не буде – звернувся до відомих митців, щоб вони підписали вимогу заборонити знесення.

Небайдужі мешканці села наступного дня після оприлюднення постанови виконавчого комітету почали збирати підписи під цією петицією. Зараз їх – понад два десятки.

Рішення скасовувати не будуть

Голова Ямницької ОТГ Роман Крутий вважає, що стара зупинка вже не виконує своєї функції, тому замість неї поблизу дороги встановили нову.

«На території ОТГ здійснюється благоустрій населених пунктів, зокрема у Тязеві. Рішення про знесення автобусної зупинки прийняли на виконкомі 19 березня. У відповіді на наше звернення до Тисменицької РДА йдеться, що вона не належить до об’єктів культурної спадщини», – сказав він.

Посадовець зазначив, що чимало громадян скаржились на те, що стару зупинку використовують не за цільовим призначенням: дехто – як туалет, а молодь проводить там дозвілля. «На думку громади, вона псує вигляд церкви і цілого населеного пункту», – наголосив він.

«Не було жодного звернення про те, що зупинку хочуть спробувати реанімувати, зберегти. Якщо такі звернення будуть надходити, ми ще й допоможемо. Якщо хтось матиме можливість перенести її на інше місце, також допоможемо фінансово здійснити цей намір», – сказав Роман Крутий.

Натомість рішення виконавчого комітету ніхто скасовувати не буде. «Якщо буде звернення про перенесення, будемо сприяти», – наголосив чиновник.

Що має з’явитися на місці зупинки, голова ОТГ не уточнив, зазначивши тільки, що наразі там проводять благоустрій – озеленення довкола храму і центральної частини села.

«На даному етапі, крім благоустрою зелених насаджень, на місці зупинки ніякі роботи не заплановані. Коли її зноситимуть, не готовий сказати», – повідомив Роман Крутий.

За його словами, знесення зупинки не виносили на громадське обговорення, оскільки цього не вимагає чинне законодавство.

Експертиза

За словами мистецтвознавця Мирослава Аронця, мистецтво мозаїки прийшло до нас із Київської Русі. У Радянському Союзі у більшості сіл Прикарпаття так прикрашали всі зупинки. Зараз малих архітектурних форм, оздоблених мозаїкою, стає все менше.

Професор Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І. Франка Олена Бистрова порівнює мозаїку автобусних зупинок із сучасним стріт-артом, це була можливість проявити творчу свободу і протистояти ідеологічній цензурі. Тут майже немає комуністичної символіки, натомість яскраво відображені концепти, символіка і тематика культури Галичини. У зображеннях домінує орнаменталістика, що відтворює традиції вишиванок, різьблення по дереву.

Прикарпатський кераміст Михайло Мурафа пояснює появу таких мозаїчних зображень тим, що Прикарпаття позиціонувало себе як туристичний край, тож зупинки вирішили якось прикрасити. Коли накладали мозаїку, зупинка ставала цікавою, одухотвореною.

Мозаїчними зображеннями на зупинках захоплювався німецький мандрівник Крістофф Брумме, який у своєму блозі у 2010 році написав: «Мистецтво майстрів мозаїки в Україні охоплює багато шкіл і різні стилістичні напрями – експресіоністські і натуралістичні, соц-арт і поп. Кожен твір мистецтва унікальний, копіювання залишається долею західних культур… Тепер мета мого життя: я хочу добитися того, щоб сто найгарніших автобусних зупинок в Україні та Росії були взяті під захист ЮНЕСКО».

Відомо, що добірки найцікавіших українських мозаїк на зупинках потрапили до ілюстрованих альбомів та навіть документальних фільмів, створених у Європі.

Марія ГРИЦКІВ