Вашій увазі пропонуємо продовження історичної серії міста:

1900 У місті відбулися вибори до кагалу – релігійної єврейської ради.

1900 У будинку № 133 на Казимирівській (Мазепи) після смерті чоловіка, в 1899-1900 роках проживала Целіна Журовська-Зигмунтовська, яка за визначенням Івана Франка була його третім коханням та якій він присвятив рядки у поезії «Тричі мені являлася любов».

1900 17 грудня Папа Лев XIII іменував єпископа Андрея Шептицького на Галицького митрополита у Львові. За час перебування у Станиславові (один рік і чотири місяці) владика підготував будову духовної семінарії, призначив стипендії та допомоги учнівській молоді, відвідував в’язнів у тюрмах, видав сім пасторських послань. Крім того, він подарував українцям міста велику збірку музейних експонатів, картин, ікон, стародруків, доля яких наразі невідома.

1901 У ніч з 31 грудня 1900 року на 1 січня 1901-го уряд Австро-Угорщини влаштував у Станиславові, як і у всієї імперії, перепис населення. На початку нового століття у місті було 27473 цивільних мешканців і 2937 військовиків, а разом – 30410. Із цивільних майже 50% становили іудеї, 30 % – римо-католики, 16,2 % – греко-католики та невелика кількість німців, вірмен та інших.

1901 13 січня Андрей Шептицький востаннє відслужив у катедрі Службу Божу і відбув до Львова.

1901 З лютого хором товариства «Станиславівський боян» почав диригувати композитор Денис Січинський.

1901 У приміщенні колишньої пожежної охорони на вулиці Камінського (Франка, 4) відкрили монастир католицького ордену альбертинців. Ченці цього ордену за рахунок пожертв давали притулок старим і убогим, навчали професіям. В перші місяці існування в притулку було 30 людей.

1901 Рада міста підвищила керівництву річну платню. Так, бургомістру Артуру Німгіну встановили 8000 корон (було 6000), заступникові Фідлеру – 2400 (2000), першим асесорам Григорію Конкольняку та Еліашу Фішлерові – 1200 (800). Усі вони, крім бургомістра, також мали доходи від своєї основної діяльності.

1901 12 квітня Митрополит Андрей Шептицький подарував Станиславівській капітулі свою бібліотеку (4000 томів) і підписав дарчу.

1901 Цього року в місті з’явилася тільки одна новобудова – кам’яниця Герша Готтесмана на Казимирівській, 30 (Мазепи,28). Сюди одразу перейшло повітове староство, зараз там Перша державна нотаріальна контора.