Дізнайтесь про найважливіші події в історії нашого міста, які сталися у 1919-1920 роках.
1919 29 січня у Станиславові народилася Ірина Маланюк (1919-2009) — відома українська оперна співачка.
1919 Державний секретаріат — Кабмін ЗУНР у Станиславові — з 1 січня по 24 травня розташовувався у колишній дирекції залізниць (Грюнвальдська, 11). Міністерство освіти і віросповідань на чолі з Агенором Артимовичем — у приміщенні окружного суду на вулиці Білінського, яку тоді перейменували на честь Котляревського (тепер — Академіка Сахарова).
1919 У період перебування в місті уряду ЗУНР на замовлення і коштом повітового відділу державного секретаріату військових справ видали мапу — «Плян Станиславова» розміром 63 x 48 см, українською мовою. На ньому були позначені нові назви вулиць, окремо нанесене середмістя, вказані «важливі будівлі».
1919 У травні на профспілковому з’їзді залізничників сотник технічної сотні УСС Іван Сіяк створив збройний загін. Пізніше цей загін стримував наступ поляків і проводив евакуацію.
1919 24 травня у зв’язку з наступом польських військ генерала Галлєра Державний секретаріат, інші держустанови, а також значна частина артилерії, піхоти й жандармерії терміново залишили місто та виїхали у напрямку Бучача.
1919 25 травня бойовики польської військової організації (POW), що нелегально діяла у місті, розпочали повстання. ПОВяки без значних перешкод захопили місто ще до приходу польських військових.
1919 11 червня до Станиславова приїхала делегація країн Антанти з метою підписання меморандуму про насильницьке приєднання Східної Галичини до Польщі.
1920 У місті почала виступати «Група українських артистів» під керівництвом Івана Когутяка. Від 18 лютого до 4 грудня вони поставили близько 50 вистав.
1920 Видавництво «Бистриця», що знаходилося на вулиці Липовій, 1 (Шевченка) видало кілька серій — «Дитячі читанки», «Бібліотека для української молодіжі» під редакцією Зенона Кириловича, а також ілюстровані казки та оповідання.
1920 У Станиславів на постійне проживання переїхала українська письменниця Іванна Блажкевич, яка працювала у «Рідній школі» імені Шашкевича.
1920 На той час у Станиславові діяло 80 підприємств, на яких працювали 950 робітників. Найбільшими вважалися: паровозоремонтний завод, електростанція, газовий завод, нафтоперегінний завод Габера, ватно-ватинна фабрика Мендельсона, шкіряний завод Маргошеса, спиртовий завод Лібермана, кондитерська фабрика «Локарно» і дві друкарні.
Роман Діда | 
