Впродовж 1914-1917 рр. місто Галич та його околиці були ареною військових боїв між австро-німецькими та російськими військами. На початок бойових дій тут знаходилося 29 австро-угорських військових фортифікаційних укріплень. Важливості місту додавала наявність переправ через річку Дністер. Місто двічі чергово захоплювалося ворогуючими сторонами. Відомо, що в 1916 р. у Галичі розташовувався австрійський військовий госпіталь. Є дані про те, що багато воїнів, померлих від ран, було похоронено в Галичі. Ймовірно, що на існуючому кладовищі похоронені військові, які загинули в боях, і ті, які померли в госпіталі. Після завершення Першої світової війни (під час польської окупації) державними чинниками кладовище було облаштовано. Збережені військові поховання розташовані на кладовищі Галич-Гора. Захоронення займають площу близько 0,4 га і локалізовані на одному з пагорбів кладовища, який своєрідним «клином» спрямований на захід. З північної сторони поховання розмежовані яром від цивільних поховань; з південної – яром від сучасного кладовища. Західна сторона пагорба обмежується яром, яким завершується кладовище; зі східної сторони розташовуються ряди цивільних поховань (від старої автодороги Галич – Івано-Франківськ). Поховання розташовані рядно. Із західної сторони кількість поховань у рядах є меншою, а в напрямку на схід збільшується. Це зумовлено площею і рельєфом пагорба. На даний час можна ідентифікувати 314 могил. При облаштуванні військових поховань у 20-их роках ХХ століття на кожній могилі було встановлено типовий залізобетонний хрест. На час написання статті на кладовищі нараховувалося близько 150 хрестів, з яких 49 значно зруйновані. Загалом всі збережені хрести або мають певний кут нахилу (від впливу часу та погодніх умов), або лежать на землі, також є наявні залишки зруйнованих конструкцій хрестів. Зустрічаються ряди, у яких хрести взагалі відсутні. Загальна проблема кладовища – дикорослі високі трави... Протягом останніх десятиліть цивільні поховання поступово займають територію військових. Це чітко помітно на початку кладовища (зі східного боку). На жаль, впродовж останніх десятиліть не проводилося жодних робіт щодо облаштування та благоустрою військового кладовища. В результаті експедицій, які проводені у серпні-листопаді 2011 року здійснено фотофіксацію поховань, зроблено необхідні обміри, виготовлено ситуаційну схему. Всі результати роботи передано Посольству Республіки Австрія у Києві, Почесному Консульству Республіки Австрія у Львові, Австрійському Чорному Хресту у Відні. Потребою сьогодення є: облаштування кладовища, очистка його від дикорослих кущів, старих дерев та трави; відновлення огорожі для розмежування з цивільними похованнями; по можливості – встановлення пам’ятного знака-обеліска. Слід забезпечити догляд і прибирання поховань. Австро-німецькі поховання на кладовищі Галич-Гора є спільною частиною нашої мілітарної історії в складі багатонаціональної Дунайської імперії. Ми повинні вшанувати пам’ять полеглих військовиків, серед яких, ймовірно, є і українці. До 100 – річчя з часу початку Першої світової війни залишається два роки – ще є час на виконання облагороджувальних робіт. Андрій Чемеринський, магістр історії, член НСКУ |
