Головна » Архів новин
Народна мудрість гласить, що «двічі в одну й ту саму ріку увійти неможливо». А це тому, що ріка, тобто сама вода як субстанція, постійно змінюється. Але постійно змінюється і саме русло ріки. Однак пливуть не тільки ріки, але пливе і час, точніше кажучи, він стрімко біжить. Сьогоднішнє наше свято пригадало мені подію, яка відбулася на цьому самому місці 51 рік тому, до якої і я мав деяку причетність. Тоді з ініціативи учителя-філолога Делятинської середньої школи Тимофія Антонюка у будинку колишнього адвоката Миколи Лагодинського відкрили меморіальну кімнату-музей Марка Черемшини, якого у ті часи називали «співцем знедоленого гуцульського села». Саме таке словосполучення і закарбоване на тогочасній меморіальній дошці, яку, сподіваюся, скоро замінять на більш відповідну і без ідеологічного нашаруван
...
Читати далі »
Переглядів:
832
|
Додав:
limnytcja
|
Дата:
03.11.2012
|
"Апостоли правди" — щойно вийшла у світ книга мемуарних розповідей колишнього військового льотчика, багатолітнього в’язня радянських таборів, народного депутата України від Прикарпаття першого демократичного скликання Богдана Ребрика. "Доля людини є відображенням частинки української історії, яку неможливо читати без брому, — каже колишній дисидент. — Герої мемуарів не вигадані, а реальні, постають в не надто привабливому світлі. Але із пісні слів не викинеш...”.
Переглядів:
665
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
02.11.2012
|
Подія, яка відбулася минулої неділі у Космачі, має свою передісторію. На панахиді, приуроченій 17-тим роковинам смерті Патріарха Володимира у Хімчині, святі отці та владика Коломийсько-Косівський Іоан висловили думку про достойне вшанування пам’яті цієї великої людини на теренах Косівщини. Після недільного богослужіння о. Василь освятив меморіальну дошку, яка органічно поєдналася із дерев’яними стінами храму Петра і Павла. Майстерно виконаний барельєф відсвічує сонцем, на дошці викарбувані слова «Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Володимир. В 1968-1971 роках у церкві святих апостолів Петра і Павла ніс пастирське служіння отець Василь Романюк. 29 квітня 1990 року прийняв єпископську хіронтію з іме
...
Читати далі »
Переглядів:
536
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
02.11.2012
|
Яскравою сторінкою нашої минувшини є історія галицького стрілецтва. Велику послугу нащадкам зробили представники преси, залишивши чимало спогадів про діяльність українських січових стрільців (особливо з допомогою Пресової Квартири). В. Бобинський і Л. Гец уклали «Стрілецьку антологію», яка містила 36 творів і 144 фотографії та малюнки. Тоді ж (1915 р.) засновано сатиричні журнали «Самопал», «Самоохотник», біля джерел яких разом з А. Лотоцьким, В. Огоновським стояв наш краянин Юрій Шкрумеляк із селища Ланчина, котрий свого часу був підхорунжим УСС, писарем штабу Гриця Коссака, членом прес-бюро УСС. Історія галицького стрілецтва була б істотно збідненою без його творчості. Юрій Шкрумеляк був серед перших 25 тисяч добровольців, які зголосилися йти в українські ві
...
Читати далі »
Переглядів:
883
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
02.11.2012
|
...Червень 1919 року. Українсько-польська війна у розпалі. За рідну землю й за «обшари» зударилися у кривавій віхолі галичани-українці і поляки. Чортківська операція 7—15 червня, спланована Начальною командою Української Галицької Армії (УГА), завершилася успішним проломом у польській обороні й визволенням Бучача, Тернополя, Золочева... З цієї побідної нагоди стрілецький поет Яків Невестюк проголошує: Ми йдем вперед, над нами вітер віє. і рідні нам вклоняються жита, Від радощів у грудях серце мліє —
Переглядів:
1064
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
02.11.2012
|
У Рогатині про свою землячку знають усі. Ще б пак, адже тут усе про неї нагадує: площа Роксолани, церква-музей, де відправляв її батько-священик, міжнародний тенісний турнір її імені тощо. Навіть ім’я Настуся, яке рогатинці часто дають новонародженим дівчаткам, трохи нагадує про неї — Настю Лісовську. Але сьогодні більше не про саму Роксолану, а про Оксану Панчишин, яка вже 14 років на всіх урочистостях у Рогатині виходить в образі знаменитої землячки.
Можу бути султаншею Центр Рогатина. Похмуро та прохолодно. Велика площа, навколо опале жовте листя, порожні лавочки, багато голубів. На площі вис
...
Читати далі »
Переглядів:
848
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
02.11.2012
|
Початок вулиці Незалежності у народі називають стометрівкою. Це пішохідна частина від Вічевого майдану до перехрестя з Вагилевича-Січових Стрільців. Та якщо подивитись по карті, то ця ділянка має 420 метрів. Звідки ж тоді виник термін «стометрівка»? Правильніше було б казати «чотирьохсотметрівка». Із архітекторів чи краєзнавців про це однозначно ніхто не висловлюється. Є кілька версій. Раніше вся вулиця Радянська була проїзною для транспорту. На початку 1980‑х частину її — від початку до Шашкевича — перекрили та зробили пішохідною. Нібито ця ділянка мала 100 метрів довжини, тому й отримала назву «стометрівка» або «сотка». Пізніше пішохідну зону продовжили, й неформальна назва автоматично поширилась і на неї. Хоча й тут є одна нестиковка — відрізок Незалежності до першого перехрестя становить близько 190 метрів.
...
Читати далі »
Переглядів:
851
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
02.11.2012
|
Створено робочу групу з питань реставрації і музеєфікації пам’ятки архітектури головної брами «Палацу Потоцьких». На першому засіданні робочої групи було розглянуто питання щодо : - реставрації головної брами пам’ятки архітектури «Палацу Потоцьких»: - комплексного дослідження пам’ятки «Палацу Потоцьких» в контексті цілої станіславівської фортеці; - продовження археологічних досліджень нововиявлених фортечних фрагментів на території пам’ятки архітектури. На наступне засідання робочої групи заплановано запросити будівельників, реставраторів, архітекторів, археологів провідних науково-реставраційних інститу
...
Читати далі »
Переглядів:
548
|
Додав:
limnytcja
|
Дата:
01.11.2012
|
В автобіографічному листі до А. Кримського І. Франко пише: «Значний вплив на моє життя, а значить, також на мою літературу мали зносини мої з жіноцтвом... Більше враження зробила на мене знайомість з одною полькою, Йосифою Дзвонковською. Я хотів женитися з нею…» З Юзефою Іван Франко познайомився восени 1883 року, приїхавши до нашого міста на запрошення свого товариша по Львівському університету Владислава Дзвонковського. Сім’я учасника польського повстання 1863 року проти царату Владислава Дзвонковського-старшого прибула до Станиславова із Парижа, із еміграції в 1871 році. Тут він придбав кусень землі і побудував одноповерхову, але чималеньку хату. Прожив недовго, помер 1880 року, залишивши вдову Антоніну, дітей Юзефу і Владислава, народжених у Парижі.
Переглядів:
1782
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
31.10.2012
|
Літературний музей Прикарпаття запрошує відвідати виставку «За покликом слова», присвячену 70-літтю від дня народження Дмитра Юсипа – письменника, публіциста, літературного критика, журналіста, члена Національної Спілки письменників України на Національної спілки журналістів України. Дмитро Юсип лауреат літературних премій – Другої Міжнародної Українського вільного університету в Нью-Йорку (США) Фонду Воляників-Швабінських, Всеукраїнської – в галузі літературно-мистецької критики імені Олександра Білецького та обласної літературної імені Василя Стефаника. Виставка працює з 6 листопада 2012 р. Наша адреса: м. Івано-Франківськ, вул. Б. Лепкого, 27 т. 2-50-47
Переглядів:
575
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
31.10.2012
|
У надрах прикарпатського села досі знаходяться незліченні археологічні скарби, які можуть змінити історію… людства. Поміж крутими берегами Дністра, які так і просяться на полотно чи на папір художника, невеличкі пагорби, виблискує банями сільська церковця. Таких сіл на Україні—сотні. Та лише кілька мають історію, що вимірюється… десятками тисяч років. «Тут, де не копнеш — натрапиш на скарб», — кажуть місцеві мешканці, які вже давно нічому не дивуються. Нині нащадки прадавніх жителів Землі, що оселилися у цій місцині мільйони років тому, мріють про відродження прапрадавнього села, туристичні маршрути, кращу долю та більші заробітки. «Дослідження незвиських надр розпочалося з кінця ХІХ століття, — розповідає городенківський крає
...
Читати далі »
Переглядів:
633
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
31.10.2012
|
30 жовтня 2012 р. під головуванням заступника голови Івано-Франківської облдержадміністрації Романа Іваницького відбулося засідання комісії з призначення щорічної премії ім. Володимира Полєка в галузі краєзнавства. Дана премія присуджується щорічно окремим краєзнавцям, колективам краєзнавців або краєзнавчим організаціям і установам за вагомий внесок у справу вивчення, збереження і популяризації історико-культурної спадщини рідного краю Прикарпаття, особливий вклад у розвиток різних напрямків краєзнавчих досліджень. У роботі комісії прийняли участь її члени Арсенич Петро (член НСКУ), Гаврилів Богдан (член НСКУ), Косило Михайло (голова правління ІФОО НСКУ), Федорак Володимир - начальник уп
...
Читати далі »
Переглядів:
764
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
31.10.2012
|
26 жовтня 2012 р. в Картинній галереї Національного заповідника «Давній Галич» відкрито виставку картин під назвою «Корифеї українського мистецтва». Дана виставка експонується завдяки співпраці Національного заповідника «Давній Галич» з Музеєм мистецтв Прикарпаття (м. Івано-Франківськ) та Дирекцією художніх виставок України (м. Київ). На відкритті виставки були присутні представники громадськості, митці, учні загальноосвітніх закладів м. Галича. Відкрив виставку заступник генерального директора НЗ «Давній Галич» Семен Побуцький. Він привітав присутніх на відкритті чергової осінньої виставки і висловив подяку навчальним закладам міста Галича – школам та гімназії, учні яких прагнучи побачити прекрасне, стали учасниками відкриття заходу. Також, він розповів про специфіку даної виставки – зокрема, про те, що якщо досі у Картинн
...
Читати далі »
Переглядів:
992
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
30.10.2012
|
Прикарпаття багате пам’ятками культурної спадщини. Кожен район нашої області має свої цікаві та неповторні об’єкти. Частина з цих пам’яток отримала свій статус («пам’ятка») в радянський період – доби Української РСР, інші – в незалежній Україні. Разом з тим, існувала певна проблематика зі статусом цих об’єктів, оскільки вони, як пам’ятки не були занесені до Державного реєстру нерухомих пам'яток України – згідно Закону України «Про охорону культурної спадщини». Цей перелік містить перелік об'єктів культурної спадщини, які офіційно беруться державою під охорону. Такі об'єкти визначаються незалежно від форм власності, відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності. Саме після внесення до реєстру, об'єкти культурної спадщини набувають статусу пам'яток. Питання
...
Читати далі »
Переглядів:
544
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
30.10.2012
|
Пам’яті класика українського малярства, заслуженого художника України Миколи Варенні відділ літератури з мистецтва присвячує книжково-ілюстративний вернісаж "Барвиста мелодія пензля”. Сьомого листопада минає 95-та річниця від дня народження Миколи Варенні - заслуженого художника України і педагога, який весь свій талант і натхнення віддав Прикарпаттю. Більшість його картин присвячено відображенню гуцульського життя. В них правдиво і поетично показані побут, традиції й звичаї карпатців; створено яскраві образи майстрів народного мистецтва, людей різних професій; передано багатство і красу гірських краєвидів. Народився художник на Луганщині в багатодітній сім'ї гірника. Талант хлопчика проявився дуже рано, вже у перші роки жи
...
Читати далі »
Переглядів:
685
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
29.10.2012
|
Поет з прикарпатського селища Делятин Роман Киселюк став членом Національної спілки письменників України. Він багато років присвятив туризму, однак не полишав і поетичного слова. Перша книга Романа Киселюка «Камінь Довбуша» побачила світ 1995 р. Вже через рік прийшла до читача його наступна книжка «Папороть Чугайстра». Сплеск поетичного завзяття відбувся вже у новому тисячолітті, коли вийшли книги «Старого двору ліхтарі», «Друге пришестя ріки», «Поцілунок скорпіона» і «POST скриптум, любове». В 2011 р. Киселюк створив музей «Люди і віхи» при турбазі "Прут" у Яремчому. Вітаємо!
Переглядів:
693
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
29.10.2012
|
На оновленому внутрішньому подвір’ї Національного музею народного мистецтва Гуцульщини і Покуття імені Йосафата Кобринського відбулося відкриття унікальної виставки «Нащадки. дзеркало». Ця подія, а також виставка в залах музею приурочені до 190-річчя від дня народження класика гуцульської різьби Юрія Шкрібляка та 120-річчя від дня народження заслуженого майстра народної творчості Юрія Корпанюка. До такої дати музейні працівники готувалися дуже ретельно. Про це можна твердо сказати, оскільки для гостей мистецької акції приготували спеціальні конверти та листівки, а найголовніше – музейники, провівши титанічну роботу, дослідили генеалогічне дерево родини Шкрібляків.
Переглядів:
586
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
28.10.2012
|
Станиславівська броварня, що на вулиці Новгородській, практично набрала первозданного вигляду. На «обличчі» споруди відтворені з точністю всі елементи декору, включно з роком побудови броварні – 1767. Також можна побачити надпис «Brovar parowy Sedelmajera». Нагадаємо, що Петро Зедельмайер (разом зі своєю родиною) володів Станиславівським пивзаводом з 1905 року і до Великої Вітчизняної Війни, який при ньому носив назву «Browar Parowy Sedelmajera Sp.zoo». Під його управлінням пивоварня дуже успішно функціонувала і мала на той час дуже велику кількість співробітників. Думаємо що вам буде цікаво дізнатися про історію пивоваріння у Івано-Франківську. У привілеї Андрія Потоцького
...
Читати далі »
Переглядів:
647
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
27.10.2012
|
Мрія будь-якого кандидата — стати депутатом. Мрія багатьох депутатів — посісти крісло спікера. Дехто з них не відмовився б і від пропозиції очолити уряд, тобто стати прем’єр-міністром. У Станиславові свого часу мешкала людина, який вдалося всього цього досягти. Одна з вулиць міста колись називалася його ім’ям. Тепер вона — Толстого, а за Польщі то була вулиця Ігнація Дашинського.
Підштаники для цісаря Майбутній парламентарій народився у 1866 році у Збаражі, в родині австрійського чиновника. Після смерті батька багатодітна родина (п’ятеро дітей) переселяється до Станиславова. Це сталось у 1875 році. Аби якось звести кінці з кінцями, мати здає части
...
Читати далі »
Переглядів:
817
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
27.10.2012
|
26.10.2012 р. о 14.00 – 16.30 год. відбудеться піша факельна хода і панахида за знищеними сталінським режимом українцями в урочищі «Дем’янів лаз” у 1939 – 41 рр. приурочені до 23-ї річниці з дня перепоховання (29 жовтня 1989 року). Маршрут пішої ходи: пам’ятник воякам УПА с. Пасічна (АС – 2) – «Хресна дорога» - МК «Дем'янів лаз». В програмі акції: І. Почесна варта біля монумента воякам УПА – 13.45. ІІ. Збір учасників – 14.00. ІІІ. Мітинг біля пам'ятника.
Переглядів:
725
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
26.10.2012
|
У розвідках різних авторів подані роки першої згадки про Делятин не однією конкретною датою. Наприклад, академік В. Грабовецький у своїх працях вказує 1370 рік, а в окремих друкованих розвідках – 1473 рік; краєзнавець М. Клапчук – 1405 та 1400 роки і, навіть, 1409 р.; В. Бурделюк та Б. Гаврилів – 1578 р. «Історія міст і сіл Української РСР» – також 1578 рік. Краєзнавець Петро Сіреджук знайшов підтверджуючі і незаперечні матеріали, що це 1370 рік. Та це й зрозуміло: адже ж заселення місцевості не може мати конкретної дати як день народження людини. Заселення Гуцульщини почалося ще в добу кам`яного віку, тобто 11-7 тисяч років до нашої ери. Сліди господарської діяльності первісних людей у Делятині виявлено при археологічних розкопках ще в добу міді – «сивої давнини».
Переглядів:
1045
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
26.10.2012
|
Відгукуючись на публікацію Михайла Андрійовича про Юліана Чайківського, згадую, що коли я навчався у Станіславській українській державній гімназії (1937-1939 рр.), то одним із учителів був професор Юліан Чайківський – викладач грецької та української мов, і рівночасно – завідувач української бібліотеки для студентів та опікун «Научного кружка для гімназійної молоді». За сумісництвом професор Юліан Чайківський викладав українську мову в польській гімназії. В українській державній гімназії сформувалося ядро інтелігенції Станіславщини: Осип Левицький – директор гімназії, Олександр Бойцун – професор, викладач латинської та грецької мов, Іван Голембійовський – викладач латинської і грецької мов, отець-катехит Володимир Коновалець і доктор філософії Сава Никифорак – мій класний керівник і викладач німецької
...
Читати далі »
Переглядів:
744
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
26.10.2012
|
До експозиції увійшли картини із фондів музею та з приватної колекції родини Михайла Фіголя. «Ця виставка – наш спогад і вшанування пам’яті великого митця. Високий, статний, красивий. Завжди на вустах - з філософською посмішкою життя. Таким ми пам’ятаємо Михайла Фіголя, який чимало доклав зусиль для відкриття і формування збірки Івано-Франківського художнього музею», - говорить директор Музею мистецтв Прикарпаття Михайло Дейнега, відкриваючи експозицію. На виставці представлені портрети Василя Стефаника, Лесі Українки, Марка Черемшини та інші. Близько 10 портретних робіт експозиції належать родині художника. Серед них - портрети Зорія, Іванцева та Загоруйка. «Загоруйко був наш викладач з ос
...
Читати далі »
Переглядів:
687
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
26.10.2012
|
Освячення відновленого історичного хреста зібрало багатьох мешканців села Клубівці. На розі вулиць І. Франка і Стародорожна, на обійсті Пронюків – Мирослава Романовича, Ольги Андріївни, Марії Федорівни – постала гарно споруджена фіґура (на підмурівку – залізний хрест із сонячними променями, розп’яття Ісуса Христа і три троянди). Сюди ж прибула церковна процесія. Відправив Молебень, освятив фіґуру та виголосив промову отець Володимир Ковалишин. Народний переказ, записаний від Федорак М. В., оповідає, що фіґура була встановлена на цьому місці у ХVІІІ столітті, коли на наші землі були частими татарські напади. Одна жінка – Розниха, так її називали в селі – верталася з поля і побачила татар, які наближалися. Вона вспіла сховатися під міст, і вони не помітили її. За те, що Бог схоронив її, не дав загинути, вдячна трудівни
...
Читати далі »
Переглядів:
641
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
26.10.2012
|
Освячення відновленого історичного хреста зібрало багатьох мешканців села Клубівці. На розі вулиць І. Франка і Стародорожна, на обійсті Пронюків – Мирослава Романовича, Ольги Андріївни, Марії Федорівни – постала гарно споруджена фіґура (на підмурівку – залізний хрест із сонячними променями, розп’яття Ісуса Христа і три троянди). Сюди ж прибула церковна процесія. Відправив Молебень, освятив фіґуру та виголосив промову отець Володимир Ковалишин. Народний переказ, записаний від Федорак М. В., оповідає, що фіґура була встановлена на цьому місці у ХVІІІ столітті, коли на наші землі були частими татарські напади. Одна жінка – Розниха, так її називали в селі – верталася з поля і побачила татар, які наближалися. Вона вспіла сховатися під міст, і вони не помітили її. За те, що Бог схоронив її, не дав загинути, вдячна трудівни
...
Читати далі »
Переглядів:
728
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
26.10.2012
|
Із червневого світанку 1941 року, коли пролунали перші постріли і гітлерівські частини форсували Західний Буг, і до початку зими, коли майже всю територію України захопив агресор, на теперішній території України гинули люди та велися кровопролитні бої. Повністю Україну німецько-фашистські загарбники окупували влітку 1942-го, коли внаслідок поразки радянських військ під Харковом німецькі війська почали наступ на південь. 17 липня 1941 р. Гітлер підписав наказ про запровадження на окупованій території Радянського Союзу цивільного управління. Територію України штучно поділили на окремі адміністративні одиниці. Зокрема, із частини українських земель, які раніше належали Польщі (Львівська, Дрогобицька, Станіславська і Тернопільська області, без північних районів), утворили т. зв. «дистрикт Галичина» із цен
...
Читати далі »
Переглядів:
620
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
26.10.2012
|
Кожна боротьба народжує героїв. 23-річним юнаком Михайло Мулик, член 1-ої Української дивізії Української національної армії, присягав Всемогучому Богові перед святою Його Євангелією та Животворящим Хрестом, не шкодуючи ні життя, ні здоров’я, боротися зі зброєю в руках за свій народ і свою батьківщину – Україну. Сьогодні на теренах Прикарпаття він – один із небагатьох колишніх дивізійників, живих свідків подій під Бродами, голова Івано-Франківської станиці галицького Братства колишніх вояків 1 Української дивізії. Про зародження дивізії «Галичина» написав п’єсу «Пам’ять серця», нещодавно видав фотоальбом, присвячений діяльності стрілецької дивізії "Галичина", який починали готувати ще разом з покійним Володимиром Малкошем. Наступною книгою невто
...
Читати далі »
Переглядів:
777
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
26.10.2012
|
«Галичина» 8 вересня в публікації «У Холмі шукають резиденцію українського короля» вже повідомляла про археологічні розкопки на місці стародавньої резиденції українського короля Данила Галицького на Замковій горі у Холмі і початок пошуку місця поховання нашого правителя в підземеллі нинішньої базиліки Різдва Пресвятої Діви Марії Римсько-Католицької Церкви, збудованої наприкінці XVIII ст. на руїнах Данилової церкви Пресвятої Богородиці. Якщо брати на віру повідомлення в Галицько-Волинському літописі, саме під її склепіннями було поховано короля Данила та ще кількох інших представників династії Романовичів. Недавно журналіст «Галичини» в рамках поїздки до Люблінського воєводства, організованої для українських ЗМі представництвом Польської туристичної організації в Києві, побував у Холмі та мав можливість безпосередньо в
...
Читати далі »
Переглядів:
637
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
26.10.2012
|
всім смертям наперекір”, – стверджує у споминах колишній політв’язень Микола Яцків. Він наш колега, журналіст за покликанням, постійний автор «Галицького слова», довголітній політв’язень, голова Галицької районної станиці Братства вояків ОУН-УПА. Після першого арешту до нього невідомими шляхами у СІЗО пробрався батько і наостаннє сказав: «Якщо пропадаєш, сину, то пропадай чесно». Але син не загинув, пройшов сталінські концтабори, часи так званої відлиги, відпрацював на сибірських будовах, повернувся додому, одружився, має сина Геннадія, доньку Нелю та онуків. Я б не хотів переповідати всі кола пекла, через які перейшов Микола Максимович. Вони жахливі і не дай Бог комусь
...
Читати далі »
Переглядів:
723
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
26.10.2012
|
У липні минуло 62 роки від дня вивезення тисяч українських родин на спецпоселення в Сибір. Вони були звинувачені "іменем імперії” у бандпосібництві і запроторені у непрохідні нетрі сибірської тайги на вимирання. Серед цих родин була і наша сім’я Дирди Деонізія та Євдокії з с. Залуква. В сім’ї було 3 дітей: старша дочка Ярослава була вже заміжня і жила в с.Завій Перегінського району (тепер Калуського). Вона взяла до себе брата Василя. Ми з ним двійнята. А було мені та братові тоді неповних по сім років. Мене з батьками вивезли в Сибір, сестру та її чоловіка арештували і вислали в сталінські концтабори: сестру — у Воркуту, а її чоловіка (Козарука Василя) — у Джезказган (Казахстан). Так сталося, що брат залишився в Залукві один серед рідні. Довелося йому сповна пізнати сирітську долю.
Переглядів:
947
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
26.10.2012
|
25 жовтня в селі Черче відбулося урочисте закладення наріжного каменя під забудову вілли «Богданівка»,пов'язаної з перебуванням в с. Черче Богдана Лепкого. В листопаді 2012 року виповнюється 140 років з дня народження видатного українського поета, прозаїка, літературознавця, критика, перекладача, громадсько-культурний діяча та художника. Ініціатива відновлення вілли «Богданівка» належить головному лікарю санаторію «Черче» М. Падучаку та отримала підтримку голови облдержадміністрації Михайла Вишиванюка, голови райдержадміністрації Йосипа Нижника та громади села. Урочистості відбулись за участю заступника голови облдержадміністрації Романа Іваницького, голови райдержадміністрації Йосипа Нижника, заступника голови районної ради Володимира Штогрина, заступника голови райдержадміністрації Ірини
...
Читати далі »
Переглядів:
668
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
26.10.2012
|
У нашому місті є кілька ряд вулиць, які мають свої теперішні назви виключно через помилки перекладачів. До 1939 року Станиславів був польським, а після «золотого вересня» почалось масове перейменування вулиць. Якісь із них діставали імена вождів світового пролетаріату та інших «героїв». Але були й такі вулички (переважно на периферії), назви яких просто продублювали українською. Траплялися казуси. Так, «Репортер» уже писав, як вулицю Голубину називали спочатку Голубою, а потім Блакитною. З настанням Незалежності вулиця Дашавська (від Дашави — величезного газового родовища радянських часів) чомусь стала імені якогось Дашевського. Виявляється, перелік цих топонімічних «проїздів» ще далеко не повний. Мається на увазі вулиця Зв’язкова, що є продовження
...
Читати далі »
Переглядів:
705
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
26.10.2012
|
В експозиції представлені роботи заслужених майстрів народного мистецтва України, членів спілки майстрів народного мистецтва України, які є уродженцями нашого краю, а також членами громадської організації «Роса Карпат», яка є ініціатором проведення такої виставки. До уваги відвідувачів роботи декоративно-ужиткового мистецтва, живопис, писанкарство, художня вишивка, різьба по дереву, вироби зі шкіри, ковальство. Відкриття виставки 25 жовтня о 15 год. Наша адреса: Івано-Франківський краєзнавчий музей, вул. Галицька, 4а тел. 75-23-44
Переглядів:
653
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
25.10.2012
|
Відкриття виставки у Музеї мистецтв Прикарпаття. "Сторінка пам'яті" — таку назву має виставка, яку буде відкрито у Музеї мистецтв Прикарпаття цього четверга (25.10) о 15.00. Її присвячено 85-річчю видатного мистецтвознавця, художника-монументаліста, живописця, графіка, педагога, науковця Михайла Фіголя. Тут буде представлено роботи митця з фондів музею, а також з приватної колекції митця.
Переглядів:
650
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
25.10.2012
| |
