Охорона  пам’яток архітектури стала однією з найактуальніших проблем сьогодення, але стан їх збереження викликає занепокоєння  не лише з боку науковців. Адже містобудівний розвиток населених  пунктів, художньо-естетичне виховання суспільства неможливі без включення історико-архітектурної спадщини у сучасне життя, надання до неї доступу широким верствам населення.

До об’єктів культурної спадщини Національного заповідника «Давній Галич», що мають велику історико-архітектурну цінність, належать монастирські комплекси, які у свій час були осередками наукового, духовного та культурного життя краю. Галичина опинилася в межах єдиної Польсько-Литовської держави внаслідок подій, пов’язаних з Кревською унією 1385 р. та Городельськ ... Читати далі »

Легко тлумачити назву вулиці, якщо вона носить ім’я усім відомої особистості. А що робити, коли «прототип» – герой локального масштабу, та ще й позаминулої епохи? Наприклад, що грандіозного зробив оцей Майзельс, аби потрапити на вуличні вказівники? У таких випадках краєзнавцям доводиться добре попрацювати.
Доб-Беруш Майзельс (1798-1870) служив краківським, пізніше варшавським рабином. Під час антиросійських заворушень він встав на бік поляків, за що був заарештований і висланий з Варшави.
Майзельса – це не перша назва вулиці. У першій чверті ХVIII століття Юзеф Потоцький примусово переселив єврейську громаду з північної до південної частини Станиславова. На фортечному бастіоні незабаром постала синагога, а біля неї проходила вулиця Тильна (або Нижча) Жидівська. Від 1870-х вона фігурує як Майзельса. Аби не морочити голову читачам, одразу скажем ... Читати далі »

28 березня о 15 годині в обласній універсальній науковій бібліотеці ім. І. Франка відбудеться презентація біографічного довідника прикарпатського краєзнавця Романа Діди „Вони народилися в Івано-Франківську (Станиславові, Станіславі)”. Будемо раді зустрічі з Вами! 

350-річний день народження Івано-Франківська надихнув прикарпатського краєзнавця Романа Діду зібрати інформацію про відомих земляків, а потім віднайдені матеріали видати під однією обкладинкою. На таку роботу у краєзнавця пішло два роки. І ось сьогодні о 15.00 год. в Івано-Франківській обласній універсаль ... Читати далі »

Хто у місті головний? Міський голова, мер, бургомістр – терміни можуть різнитися, але відповідь очевидна. Проте чомусь у станиславівських хроніках кінця ХVIII – початку ХІХ століть міські очільникі згадуються нечасто. З чого б це? Та, напевно, тому, що бургомістри нічого не вирішували. Ну майже нічого. Натомість абсолютним господарем у місті тоді був староста.

Парад крайсгауптманів
У 1772 році австрійці анексували Галичину. Річ Посполита не чинила спротиву, оскільки австріяки діяли у згоді з Росією та Пруссією, яким теж дістались чималі території.
Окуповані землі охрестили Королівством Галичини і Лодомерії (Лодомерією, або Володимерією називали Волинське князівство). Воно поділялось на округи, які на німецький лад ще називали циркулями або к ... Читати далі »

Ікона Матері Божої Станиславівської була відома далеко за межами міста. Молитви перед образом багатьом дарували зцілення від, здавалося, невиліковних хвороб. Особливо вона допомагала жінкам, які страждали на безпліддя. Щасливі мами навіть нарекли цю ікону Ласкавою. Але наша легенда не про це.
Станиславівської. Фото 1937 року
До популяризації образу долучився й Ватикан. І ось що цікаво – усі Папи, які мали стосунок до Ласкавої, носили ім’я Пій (з латині – Благословенний). Дивіться самі.
У 1777 році Папа Пій VI надав іконі повний відпуст* для римо-, греко- та вірменокатоликів, що припадав на 20 жовтня.
У 1870 році Пій ІХ продовжив відпуст до 22 числа включно.
У 1936 році Папа Пій ХІ надав дозвіл на коронацію станиславівської чудотворної ікони.
А тут цікаво, що підписав декрет Державний секретар Святого престолу і Ватикану кардинал Еу ... Читати далі »

Через напружену ситуацію в державі більшості з нас доводиться жити у постійному стресі. А всім відомо, що найкращий засіб від нервового перенапруження – це приємні покупки. Принаймні для прекрасної половини людства вони є справжньою панацеєю від усіх стресів. Пропонуємо вам хоч на кілька хвилин забути про тривожне сьогодення і здійснити уявну подорож крамницями старого Станиславова.

Станиславівські крамниці у спогадах очевидця
Найбільше елегантних крамниць було на вулиці Сапєжинській (нині вул. Незалежності). Відомий польський педагог і науковець Ришард Гарайда, що навчався у Станиславові у 30-х роках минулого століття, залишив цікаві спогади про цю вулицю. «Без сумніву, це була найбільш фешенебельна частина ... Читати далі »