Її видав відомий галицький видавець Якуб Оренштайн, власник видавництва „Галицька накладня” у найпопулярнішій книжковій серії „Загальна бібліотека”. Повість ілюстрував художник Ярослав Пстрак, уродженець селища Гвіздець. Він помістив у гоголівський шедевр шість жанрових картинок. Після виходу книжки у продажі з’явилися 16 поштових листівок з цієї тематики.
Микола Гоголь був дуже популярним письменником в Галичині. Через десять років у цьому ж видавництві Якуба Оренштайна вийшов буклет поштових листівок до оповідань Миколи Гоголя – „Майська ніч”, „Сорочинський ярмарок”, „Страшна помста”, „Ніч перед Різдвом”, „Зачароване місце” художників Михайла Клодта, Гаврила Кондратенка, Миколи Загорського, Михайла Зощенка.    

... Читати далі »

Після інтронізації нового правлячого архієрея Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ єпископа Василія івасюка в катедральному соборі Преображення Христового міста Коломиї відбулося відкриття виставки сакрального мистецтва «Відкуплення», яка стала початком заснування музею ікони в Коломиї.
У відкритті виставки взяв участь глава УГКЦ блаженніший Святослав, який привітав присутніх з важливою мистецькою подією та благословив її.
Понад 100 пам’яток ікономалярства, дерев’яної скульптурної пластики та ручних літургійних хрестів стали доступними для широкого загалу. Після того, як їх у минулому  перестали використовувати у літургійно-обрядовому вжитку в храмах, чимала кількість із них перебувала у несприятливих, а деколи і загрозливих для них умовах. Потрапивши до колекції правлячого архієрея Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ Миколая Сімкайла (1952& ... Читати далі »

28 березня в обласній універсальній науковій бібліотеці ім. І.Франка відбулася презентація біографічного довідника краєзнавця Романа Діди „Вони народилися в Івано-Франківську (Станиславові, Станіславі)”.
Відкрила презентацію книги, присвяченої славним уродженцям обласного центру, одна з її героїнь - ведуча заходу Лілія Борисевич, відомий педагог, заслужений працівник культури України. Вона тепло розповіла про феномен рідного міста - Івано-Франківська, яке дало світу чимало талановитих людей. Власне, про багатьох з них, в результаті довготривалих досліджень, і йдеться у новій праці Романа Діди.
У своєму виступі автор поділився історією написання книги, метою якої є ознайомлення читачів з яскравими особистостями, що в різні роки з'явилися на світ у місті між двома Бистрицями. Адже, як зауважив дослідник, історія міста цікава не лише своїми соціально-політични ... Читати далі »

Під революцію в Івано-Франківську хочуть спробувати навести порядок в охороні культурної спадщини. Оскільки проблема часто була персоніфікована – у керівнику відділу охорони культурної спадщини та музейної роботи ОДА Андрієві Давидюку, то почали з того, що попросили його піти з посади. Майже два тижні тому він написав заяву та перевівся на нижчу посаду в управлінні культури. А що ж далі?

Чорний бардак
Депутат облради (майже заступник голови ОДА, бо наразі проходить спецперевірку) Сергій Адамович вою­вав з Давидюком останні три роки. «Відколи я став депутатом, то й почав писати депутатські звернення і запити на цю тему, – каже Адамович. – Адже пам’ятки руйнувалися й нічого не робилося. Видавалися дозволи на руйнацію, а ті пам& ... Читати далі »

До травня 2015 року на Івано-Франківщині планують відкрити унікальний в Україні спортивний музей, що охопить період від Олімпійських ігор Стародавньої Греції до сучасних здобутків прикарпатських спортсменів.
Таку ціль поставив перед собою директор Івано-Франківського коледжу фізичного виховання Національного університету фізичного виховання і спорту України Любомир Пасічняк. А приурочити таку подію планує до 75-річчя створення навчального закладу, який відчинив свої двері 7 червня 1940 року під назвою Станіславський технікум фізичної культури.

Тривале співжиття українців зі степовими тюркськими народами навчило бачити у них не так чужинців, як союзників. Про давні зв’язки жителів Галичини зі степовиками свідчить навіть топоніміка — з переселенцями зі степів пов’язують, зокрема, села Печеніжин і Татарів на Івано-Франківщині. Ще більше на Прикарпатті є поселень, які хоч і не містять у своїй назві вказівок на чужинське походження, однак мають славу «татарських». Скажімо, до таких зараховують села Княжолуку — в Долинському районі, Пасічну — в Надвірнянському районі, Серафинці — на Городенківщині тощо. А в селі Тисові Болехівської міськради жителів присілка Пирчова віддавна називають «тисівськими татарами»: багато з них справді мають азіатські риси і на таке прізвисько  зовсім не ображаються.
Дослідники вважають, що татари на Галичину прибували в різний ... Читати далі »