У спогадах начальника розвідки партизанського загону Ковпака Петра Вершигори є кілька згадок про Станіслав. Наприклад, він пише, що в лісах під містом партизани наштовх­нулись на єврейський табір. Близько сотні юдеїв чудом врятувалися під час ліквідації гетто і тепер ховалися від німців. Керував втікачами колишній станіславський дантист і гінеколог доктор Ціммер.
Лікар одразу завоював авторитет у загоні. І зовсім не через те, що вилікував пронос у кількох бійців. Він непогано знав місцевих селян-українців, які також користувались його послугами. Вершигора вирішив це використати. На прохання доктора Ціммера селяни почали збирати розвідувальну інформацію в околицях і навіть ходили на завдання у Станіслав. За це більшовики розраховувалися з ними трофейними грошима.
Одного разу в партизанів «помер» акумулятор до рації. Знайти подібний у польових умовах було нер ... Читати далі »

Довгий приземкуватий будинок належить до пам’яток архітектури національного значення. Таких у Франківську є п’ять. Статут пам’ятки будинок отримав через свій поважний вік. Його спорудили у 1744 році, коли Галичина входила до складу Речі Посполитої, а в архітектурі панував стиль бароко.
Будинок належав єзуїтам, які розмістили там колегіум, – закритий навчальний заклад. Він давав ґрунтовну доуніверситетську освіту і на той час був єдиним на Прикарпатті. Кількість студентів сягала 400 осіб, які старанно вчили граматику, поетику і риторику, історію та філософію. У старших класах додатково студіювали ще математику і фізику. Викладали латиною. В середині XVIII століття тут нав­чався видатний польський поет Францішек Карпінський, який залишив цікаві спогади про місто своєї юності.
Історик Станіслав Заленський пише, що колегіум мав світлі класи та прост ... Читати далі »