165 років тому, 5 лютого 1850 року народився письменник, історик, економіст, філософ, публіцист і громадський діяч Остап Терлецький (1850–1902).
"Життя Остапа Терлецького цінне й важне для нас власне тим, що йому судилося жити, й терпіти, і проявляти певний вплив у Галицькій Русі в пору тяжкого перелому і в додатку судилося впасти одною з жертв того перелому... Той непоказний, скулений та мовчазливий чоловік, той педант, що не виходив на вулицю, не завинувши хусткою шиї і не позатикавши вух ватою, той чоловік, що його життя минало правильно, як добре заведений годинник: канцелярія, дешева реставрація, де їв обід, дешева кав'ярня, де пив каву й читав газети, і тісненька кімнатка, де працював і спав,— то був увесь його світ,— той, бачилось би, сухий педант та паперовий міль був увесь свій вік непоправним ідеалістом, плекав у своїй душі полум'я високи ... Читати далі »

За свою багатолітню історію столиця Прикарпаття неодноразово змінювала власні межі. Найбільш значущим стало приєднання села Княгинин у січні 1925 року, внаслідок чого площа міста зросла одразу у п’ять разів, і воно досягло берегів обох Бистриць. До скрижаль історії згадана подія увійшла, як утворення Великого Станиславова.
На початку ХХ сторіччя Станиславів був звичайним повітовим містечком Галичини, яке, щоправда, бурхливо розвивалося. Місто було великим залізничним вузлом (в 1905 році станиславівський вокзал щодня приймав і відправляв понад два десятки пасажирських потягів у п’яти напрямках), а за кількістю телефонних номерів Станиславів поступався лише Львову та Кракову. 
Водночас площа Станиславова заледве перевищувала 4 кв. км, на яких постійно мешкало понад 30 000 цивільного населення та 3 000 військових! Міську забудову творили кілька кварталів довк ... Читати далі »

Між внутрішніми і зовнішніми оборонними валами старого Галича в урочищі Качків (с. Крилос Галицького р-ну Івано-Франківської обл.) стоїть одинокий курган. Саме про цей пагорб згадував, називаючи його «Галичиною могилою»,  літописець, коли  розповідав про складні політичні події початку ХІІІ ст. Михайло  Грушевський вважав, що в Галичиній могилі міг бути похований засновник Галича. 
Пошуки могили в околицях Крилоської  гори почалися ще у ХІХ ст. І, нарешті, Т. Земенецький дійшов висновку, що цей курган розміщений на найвищій точці в урочищі Качків. У різні роки дослідженням Галичини могили займались Т. Земенецький, Й. Пеленський і Я. Пастернак. І тільки в 1991–1993 рр.  археологічна експедиція під керівництвом В. Барана і Б. Томенчука остаточно з’ясувала таємницю кургану. 
Під час розкопок тут було виявлено рештки с ... Читати далі »

Цю ділянку на сучасній вулиці Січових Стрільців забудували ще у XVIII столітті. Від початку наступного і до 1870-х тут стояв будинок вірменського купця Вікентія Аксентовича, потім його придбав друкар-українець Іван Данкевич.
Наступним власником землі й нерухомості став бізнесмен Леон Кесслер. Він завалив стару хату та в липні 1903-го оголосив про початок будови готелю на Собеського, 4. Вже у травні 1904 року готель «Центральний» відкрився.
Газета «Кур’єр Станіславовський» не скупилася на компліменти:
«Має 36 елегантно умебльованих покоїв, розкішний вестибюль, широкі світлі сходи і коридори, газове освітлення, водопровід, ванни, телефон. На подвір’ї містяться великі стайні, що здатні вмістити кільканадцять пар коней, а також возівні».
Тоді це був найкрутіший готель Станиславова. У червні того ж року на інтронізацію ... Читати далі »