Якось у розмові із науковим співробітником Національного заповідника «Давній Галич» Андрієм Чемеринським зійшлися на думці, що дуже мало є відомостей про священиків м. Галича другої половини ХІХ – початку ХХ століття. 
Проаналізувавши все, зрозумів, що причина криється власне у відсутності плинності кадрів у цьому питанні. Більше двадцяти років у кінці ХІХ століття парохом Галича був о. Юліан Копистянський, а майже тридцять років  на початку ХХ століття - о. Микола Винницький. Звісно, обидва парохи мали помічників (так званих сотрудників), які, до слова, змінювались тут  досить часто. Однак нас зацікавив період другої половини ХІХ століття, бо там ситуацію, за відсутності інформації  з Шематизмів, важко прояснити. І все ж нам вдалося віднайти прізвище одного священика, який працював у Галичі  і навіть був уродженцем цього міста.  ... Читати далі »

У середу, 27 травня, в обласному музеї визвольної боротьби імені Степана Бандери показали документи УПА, які знайшли у лісі поблизу села Вікторів Галицького району.
Документи знаходилися у бідоні, на який випадково натрапили місцеві мешканці.
За словами директора музею Ярослава Коретчука, бідон знаходився на глибині 20 см і на ньому не було кришки, а це говорить про те, що він був робочий і його не готували до консервації, а за певних обставин просто залишили.
Нагадаємо, тиждень тому у селі Пістинь Косівського району також був знайдений бідон з документами УПА.
“Ми провели огляд місця і виявили, що навколо цього бідона є дев’ять заглиблень у ґрунті, що свідчить про те, що там розташовувався повстанський табір, ціла повстанська сотня, – говорить Коретчук, – вірогідніше, неподалік свого розташування вояки УПА й закопали бідон”.
... Читати далі »

На першому плані поштівки бачимо пишну кам’яницю з колонами, але стаття не про неї. Цей матеріал присвячений знач­но скромнішій двоповерхівці у глибині. Це будинок каси ощадності, збудований у 1884 році. Парадокс, але за всю історії станиславівської філокартії не маємо жодної поштівки, яка цілком і повністю присвячена споруді каси. Так, вона є на багатьох видах, проте лише епізодично. Ця ж поштівка, яку надрукувало перемиське видавництво «Сучасне мистецтво» у 1934 році, найбільш повно репрезентує будівлю.
Задум заснувати міську фінансово-кредитну установу виник у першого демократично обраного бургомістра Станиславова Адольфа Суханека ще в лютому 1863 року. Від задуму до реалізації пройшло багато часу і лише 30 грудня 1867-го місто отримало свій банк. Називався він міською касою ощадності, у статуті якої було записано: «Дати малозабезпеченим верствам н ... Читати далі »