«Ця збірка пісень є бажанням мого українського серця вплести радісні нитки в розшарпане життям полотно, на якому вишита доля нашого народу»
(Квітка Цісик про другу записану збірку пісень «Два кольори»)
Вона завжди мріяла жити в Україні, але була тут всього один раз. Її добре знав і чув весь світ, американці навіть підрахували, що голос Квітки Цісик лунав 22 мільярди разів в різних радіоефірах, з екранів кінотеатрів, на телебаченні. Згодом вона прийшла і до нас - унікальним сопрано зазвучали у її виконанні «Два кольори», «Я піду в далекі гори», «Чорнобривці». 
Незважаючи на всесвітню славу, ім’я Квітки Цісик, на жаль, малознане в Україні. Щоб вшанувати пам'ять американської співачки українського походження, яка зачарувала світ українською піснею і водночас популяризувати рідну пісню та ... Читати далі »

28 серпня у мальовничому селі Лолин Долинського району розпочалось літературно-мистецьке свято Франкової поезії. Місце проведення вибрано не випадково - Лолин називають столицею Франкового серця, адже тут жила Ольга Рошкевич – його перше кохання.                                        
Щорічно Франкові читання збирають відомих письменників, поетів, прозаїків, журналістів та інших поціновувачів творчості Великого Каменяра. «Не можна не схилитись в довічній пошані перед невпокійливим розумом Генія, перед тими роботящими руками, які так невсипущо, так самозречно, до самого скону трудилися задля України, задля свого народу, - з такими словами звернувся до присутніх у вітальному виступі директор Івано-Франківського державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді, ... Читати далі »

24 серпня 2015 року на честь Дня Незалежності України традиційно члени обласної організації Національної спілки краєзнавців України та обласної організації Національної спілки письменників України здійснили сходження на г.Говерлу.

4 вересня голова правління обласної організації НСКУ Косило Михайло Юрійович, як досвідчений організатор туристсько-краєзнавчої роботи на Прикарпатті в день свого 60-річчя підкорив найвищу вершину Українських Карпат. 

Уже 10 рік у Івано-Франківську функціонує «Музей родинних професій». Авторство такого музею належить краєзнавцю, репортеру, лауреату багатьох премій, заслуженому журналістові України – Фабриці Роману Михайловичу. Ідею Роман Михайлович побачив уві сні, а через рік втілив її в життя.
Девіз музею від "Від плуга до комп’ютера". Музейна експозиція розповідає про 150 родинних професій за останні двісті років. Були в родині свої пасічники й архітектори, залізничники й вчителі, ковалі й лікарі, будівельники та геологи, шахтарі й музиканти, а ще агрономи, зоотехніки,  садоводи…
Музей особливо цікавий і захоплюючий своїм розмаїттям представлених експозицій, предметів багатьох професій і захоплень родини Фабрики Р.М. За визнанням журналу «Фокус» творіння Романа Фабрики входить в п’ятірку музеї України в яких не занудьгує ... Читати далі »

У серпні цього року з нагоди 75-річчя від дня народження краєзнавця, письменника, поета, фольклориста, історика, теоретика української літератури та етнокультури, пресознавця, педагога, академіка Володимира Качкана в Івано-Франківській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. І.Франка та обласній бібліотеці для юнацтва було представлено розгорнуту бібліотечну виставку «Творчі береги й духовні обереги В. Качкана».
На виставці були представлені монографічні серіали, що є основним в цьому напрямку: «Українське народознавство в іменах», «Хай святиться ім’я твоє: історія української літератури і культури в персоналіях (ХVІІІ – XXI ст.)», «Віщі знаки думки, серця і руки: Антологія українського автографа», «Постаті», «Сповідь душі: Ярема Гоян в ограненні часу», вибір праць у 3-х томах «На гр ... Читати далі »

16 вересня 2015 року в обласній універсальній науковій бібліотеці ім. І. Франка відбулася презентація нових видань вченого і письменника Володимира Качкана, які вийшли з нагоди його 75-літнього ювілею.
Модератор презентації «Золотожнив'я Володимира Качкана»  – краєзнавець, доктор мистецтвознавства, професор Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника Ганна Карась зробила детальний аналіз видань, які побачили світ до поважного ювілею вченого. Йшлося й про найновіше видання академіка - третій том серії «Віщі знаки думки, серця, і руки. Антологія українського автографа».
Ганна Василівна також розповіла про творчий доробок Володимира Качкана - нову поетичну збірку «Афіші сонця: Картки любові» та друге видання ліричного роману у новелах «Небесія».
Привітали пана академіка з ювілеєм та виходом н ... Читати далі »

Якщо людину довго називати свинею, то вона або захрюкає, або заїде в чоло кривднику. Те саме із в’язнями. Хтось роками терпить знущання в’язничної адміністрації, а у когось прокидається «дух, що тіло рве до бою» з усіма можливими наслідками. Станиславівська в’язниця Діброва пережила кілька бунтів. Як це було?

Ламали двері, трощили меблі
На початку 1903 року до Станиславова привезли 200 в’язнів зі Львова, які були замішані у тамтешніх заворушеннях. Розмістили їх в Діброві, для цього виділили окреме крило. Втім львів’яни не заспокоїлись і почали активно підбивати місцевих в’язнів на бунт. І виявилися вони – чудовими агітаторами.
У суботу, 11 січня, в’язні чемно відпрацювали у кравецьких і столярн ... Читати далі »

Ті франківці, кому за тридцять і більше, напевно, добре пам’ятають космічну ракету, що колись стояла перед Вір­менською церквою. Тоді там був музей релігії і атеїзму. Цей експонат мав ілюструвати досягнення сучасної інженерії, наукової думки, а екскурсоводи постійно наголошували, що, мовляв, на орбіті жоден із космонавтів Бога не бачив…
Місцеві казали, що та ракета не справжня – звичайний муляж, виготовлений на локомотиворемонтному заводі. Однак відомий у місті фотограф Любомир Стасів стверджував, що то таки ракета (чи тренувальна капсула), яку Франківську подарував космонавт Георгій Береговий. Пізніше цю версію підтвердив ще один старожил – Богдан Кудлак – який тоді навчався у музичній школі біля Вір­менської церкви. Він згадує, що звідкись привезли величезний дерев’яний ящик, який довго лежав під стіною музею. Потім його розламали, ... Читати далі »