Франківське видавництво “Лілея-НВ” представило новинку, яка стосується історії давнього Галича.

Новинка — “Оборонна архітектура Галича над Дністром”, автор Зеновій Федунків (Зен Федунків).

У книжці на основі історичних, картографічних та іконографічних джерел, археологічного й архітектурнореставраційного обстеження досліджено історію, архітектуру, характер власності, конструктивні й фортифікаційні особливості кількох об’єктів, розташованих у Галичі. Цими об’єктами є укріплене городище, княждвір, боярське дворище, старостинський замок і укріплене місто Галич доби ... Читати далі »

Якщо ви ще не були у приватному етнографічному музеї старожитностей Гуцульщини, що у Криворівні, то ви ніц не знаєте про гуцулів. Не зважаючи, скільки разів бували у Верховині.

Бо стільки цікавого, колоритного й нового «Репортер» ще не чув і не бачив.

На чотири боки

Зо п’ять років тому музей на своєму обійсті відкрив історик Ярослав Зеленчук зі своїм батьком Іваном. Екскурсії помагає проводити і молодший ... Читати далі »

Старий єврейський цвинтар зберігся в селищі Кути Івано-Франківської області. Зараз в селі Кути не залишилось жодного єврея
Про це повідомили на сторінці у соц. мереж Facebook "Україна Інкогніта", інформують "Вікна".

"Кладовищу за оцінками дослідників 300-400 років, перед Другою світовою війною юдеї складали до 80% населення села.

Свого часу тут проживав засновник однієї з найвпливовіших течій в хасидизмі — Баал Шем Тов.

... Читати далі »

Куди їх встановлять після відновлення — поки невідомо.
13 вересня на своїй facebook-сторінці  відомий у Калуші краєзнавець Василь Фіцак оприлюднив такий допис: 

«Іде реставрація архітектурної  пам'ятки, концертного залу, приміщення колишнього товариства «Сокіл», будівлі 1902 року. Тут є один архітектурний елемент, старі двері, які по ходу ніхто не реставруватиме, як це має бути, а просто замінять. Це єдині старовинні двері, які є носієм історичної інформації. Вперше Карл І ерцгерцог відвідав Калуш в серпні 1916 року. Другі відвідини відбулись 29.08.1917 року, де зроблені світлини біля цих дверей. Часто двері є окрасою взагалі фасаду будівлі. Є одне питання, чи хтось вивчав чи мож ... Читати далі »

Німецький філософ Людвіг Фейєрбах казав, що гумор переносить душу через прірву і вчить її грати з власним горем.

У міжвоєнному Станиславові жив старий єврей Лейб. Невідомо, чи читав він Фейєрбаха, але слова мислителя були його життєвим кредо, пише Репортер.

Лейб був жебраком, мало цим переймався, називав на «ти» усіх можновладців міста, постійно посміхався і мав чудове почуття гумору. У Станиславові здобув славу вар’ята. За кілька років перед війною Лейб важко захворів і потрапив до єврейського шпиталю, куди безкоштовно приймали убогих. Відчуваючи наближення смерті, він покликав до ... Читати далі »

У вересні cповнилося 125 років з дня народження Ігоря ФЕДІВА – українського громадського діяча, педагога, видавця.

Народився в сім’ї вчителя гімназії в Коломиї, дитинство провів у Станиславові й Перемишлі, де працював його батько. 1902 року переїжджає з батьками до Львова, вчиться в народній школі. У 1906 році стає гімназистом філії Академічної гімназії, займається спортом – бере активну участь у сокільському, спортивному і пластовому рухах. Здає з відзначенням матуру в червні 1914 р, того ж року бере участь у Першому сокільсько-січовому здвизі як один із молодих організаторів і провідників.

... Читати далі »