Понеділок, 20.05.2024, 08:47:47

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
 
Архів новин
Головна » 2017 » Жовтень » 31 » 345 років тому на Калущині Ян Собеський переміг татар, заручившись допомогою місцевих жителів
19:04:59
345 років тому на Калущині Ян Собеський переміг татар, заручившись допомогою місцевих жителів

У 2017 році минає 345 років від часу переможної битви польського гетьмана Яна Собеського (роки життя 1629‒1696) з татарами на землях Калуського староства. Як відомо, події історії нашого краю ранньомодерного періоду ще недостатнього вивчені вітчизняними істориками й краєзнавцями.

Малодослідженими залишаються й обставини перебігу битви військ Яна Собеського з татарами Селім Гірея восени 1672 року, розповідає у своїй історичній розвідці старший науковий співробітник краєзнавчого музею Калущини, історик Іван Тимів, інформують «Вікна».

Про неї писали Веспасіан Коховський в четвертому Клімактері (назва хроніки. — Авт.), Алоїз Грабовський. Та найбільш достовірне джерело, у якому розповідається про перебіг битви, – це лист безпосереднього учасника подій – коронного гетьмана Яна Собеського (від 14 жовтня 1672 р.) до короля Михайла Вишневецького (1669‒1673). Інформаційно важливим є також «Щоденник розгрому татар Яном Собеським), маршалком і гетьманом великим коронним у 1672 році». Згадані джерела виявив у Вілянові під Варшавою бібліотекар Станіслав Пшилецький, який у середині ХІХ ст. займався опрацюванням рукописів колишньої королівської бібліотеки. Віднайдений ним «Щоденник…» охоплює події від 18 вересня до 14 жовтня 1672 р. У ньому розповідається про боротьбу гетьмана Яна Собеського з татарами, їх переслідування та знищення в битві під Петранкою та Угриновом усередині жовтня 1672 р.

Важливим джерелом для висвітлення обставин цієї битви є також «Хроніка походу коронного війська супроти жорстоких татар, що поверталися від 4 до 19 жовтня 1672 р.». Про цю подію згадується також у «Пам’ятках Яна Хризостома Паска за 1656–1698 рр.», де зазначено, що «після захоплення Кам’янця-Подільського татарські загони глибоко розпустилися, але наше (польське. –Авт.) військо всюди їх побило: під Комарнем, Калушем, а по лісах і болотах їх (татар. – Авт.) багатьох знищили селяни».

Історію цієї битви дослідники спеціально не вивчали, але принагідно згадували у своїх працях. Писали про неї польські історики ХІХ ст., зокрема Константи Ґурський, Францішек Ключицький, Леон Роґальський, Александр Чоловський, Оттон Лясковський та ін. Звертаючи вагу на цю подію, Александр Чоловський писав:

«Рештки татарських загонів були розгромлені у Боднарівських лісах, де їх доконали залоги зі Станіславова, Галича, Єзуполя, Тисмениці». Докладніше локалізує місця боїв з татарами відомий польський історик Януш Паєвський. «Найбільшої поразки татарам гетьман завдав 14 жовтня поблизу Петранки і Угринова. Тут було повністю розбито великий чамбул, а їхній командувач нурадин, високий достойник кримський, з кількома десятками воїнів утікав лісами, і лише 21 жовтня добрався до головного турецько-татарського табору під Бучачем».

Цікаві історичні відомості про боротьбу з татарськими набігами подають сучасні дослідники: польські історики Лєшек Підгородецький, Анджей Ґліва, Марек Ваґнер та інші.

В українській історіографії про жовтневі події 1672 р. на Калущині писав Антон Петрушевич. У «Доповненнях до зведеного літопису 1600‒1700 рр.) (Львів, 1891) дослідник стверджує, що «Ян Собеський переміг татар, заручившись допомогою місцевих жителів, які підготували в навколишніх лісах засіки для ординців» .

Згадані події висвітлювали історики Олена Апанович, Яків Рабінович, Володимир Грабовецький, Іван Тимів,краєзнавці Михайло Коломиєць, Роман Цюп’як та ін.

З метою більш докладного вивчення військових дій проти татар на Калущині у 1672, 1675, 1676 роках важливим є укладення картотеки джерел та історіографії з цієї проблематики, більш ґрунтовне опрацювання польських документальних і наративних (донесення, листи, щоденники) та східних джерел, зауважує Іван Тимів.

Сьогодні перебіг цієї битви в історичній і краєзнавчій літературі висвітлено лише частково, що пов’язано, насамперед, із недостатністю та складністю опрацювання джерельних матеріалів. До того ж наявна історична інформація нинішніми дослідниками трактується не завжди однозначно. Так, Яків Рабінович і Микола Хвостін у своєму нарисі про Калуш, згадуючи події осені 1672 р., зазначили: «1672 року війська Яна Собеського, в складі яких були жителі Калуша, розгромили під містом великий загін татар хана Селім Ґірея. Кілька тисяч їх було вбито, 20 тис. взято в полон». У висвітленні цієї події допущено неточність, на яку у свій час звернув увагу краєзнавець Михайло Миронюк. «Твердження укладачів «Історії міст і сіл УРСР», – зауважує дослідник, – про те, що поляки взяли у полон 20 тисяч ординців, не відповідає дійсності, бо усі польські джерела мовлять про визволення з полону бранців-слов’ян (жителів Галицької землі. – Авт.), а не взяття в полон татарської орди».

Наступна помилка авторів нарису суто географічна. Адже історичні джерела однозначно і точно вказують місце битви – це село Петранка Рожнятівського району, яке віддалене від Калуша на 28 км, а від Рожнятова на 12 км, тому твердження, що битва відбулася під Калушем, не відповідає дійсності. Невідповідність тут полягає й у тому, що, за свідченням джерел, перші зіткнення військ Собеського з ординцями відбулися біля Петранки, а останній бій з татарами мав місце поблизу сіл Бережниця і Старий Угринів на Калущині, а не біля містечка Калуш, акцентує Іван Тимів.

Раніше йшлося, що 340 років тому поблизу села Довгий Войнилів польські війська зійшлися у протистоянні з турками.


Переглядів: 407 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі







Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 24. 
Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2024