У довоєнному Станиславові спортом займалися не лише прості любителі цієї справи, а й люди поважних професій — викладачі, медики. І не просто займалися, а показували серйозні результати в тенісі, легкій атлетиці, ігрових видах. Одним із них був учений-ветеринар зі світовим ім’ям Володимир Соколовський. Згадку про Соколовського можна знайти у діаспорному «Альманаху Станиславівської землі». Він народився у чеському містечку Нимбрук, неподалік Праги у 1916 році. Згодом сім’я переїхала до Станиславова. Тут у 1935 році він закінчив державну українську гімназію. Далі його чекали 10 років навчання, а ще — легкоатлетичні забіги, у яких він брав участь від Станиславова до Берліна. Піонерами легкої атлетики міста були школярі, бо перші змагання відбувалися на міжшкільному рівні. На початках Станиславів не мав спеціалізованих бігових доріжок, і забіги відбувалися просто вулицями міста. Володимир Соколовський почав бігати ще у гімназійні роки. У 1933 році він здобув першу перемогу — став найшвидшим на дистанції 3000 метрів. У свій випускний рік тріумфував у забігу на 400 метрів, а пізніше знову прибіг першим на трикілометровому кросі. Після гімназії Соколовський вирушив на навчання до Львова — у місцевий Політехніці він опановував агрономію. Продовжує бігати, але виступає не сам по собі, а представляє вже Український студентський спортивний клуб. Захищаючи кольори львівського студентства, він кілька разів здобув перемоги на 400 та 800 м, успішно виступав у естафетних стартах. У 1938 році Соколовський паралельно з агрономією в Політехніці починає студіювати право у Львівському університеті. Попри збільшені навчальні навантаження, він усе одно бігає. У вересні цього ж року встановив рекорд воєводства на дистанції 400 м, а за кілька тижнів переміг у бігу через весь Львів на 5000 м. Апогеєм львівських виступів став тріумф у студентському п’ятиборстві. Початок Другої світової війни застав Соколовського студентом Берлінського університету. У 1941 році, здобуваючи диплом інженера агрономії, він переміг на берлінських легкоатлетичних змаганнях одразу на трьох дистанціях — 400, 800 та 1500 м. Тоді ж Соколовський поступає на ще одну спеціальність — ветеринарну медицину. Через два роки, у свої 27, він здобуває «докторат» агрономічних наук, а потім продовжує навчання у Віденській вищій ветеринарній школі. У 1945 році отримує диплом ветеринарного лікаря та докторський ступінь у цій науці. За спеціалізацію обирає собі хірургію малих тварин. Шість років він практикував у німецьких клініках, а у вересні 1951 році вилетів до США. Згодом вже колишній станиславівський бігун відкрив у Чікаго власну справу — ветеринарну клініку «West Side Animal Hospital». Автор сотень статей і рецензій, він виступав на конгресах лікарів у Німеччині, Італії, Австрії, Польщі, Швейцарії, США. У 1968 році на святкуванні 200‑річчя Віденської вищої ветеринарної школи нашого земляка нагородили престижною медаллю на честь австрійського вченого Йозефа Баєра. Дарма кажуть, якщо людина займається спортом, то вона не має хисту до розумової роботи. Володимир Соколовський, крім перемог на бігових змаганнях у Станиславові, Львові та Берліні, зробив блискучу кар’єру науковця. Сьогодні важко уявити, щоб університетські викладачі чи аспіранти виходили на офіційні спортивні старти. Та колись «професура» була іншою… МИКОЛА ВОЛКОВ | 
