Дзвони завжди були і залишаються важливою частиною міського простору. Вони не лише кличуть вірян на молитву, а й зберігають у собі пам’ять про радощі, смутки та про людей, які їх відливали, освячували й слухали століттями. Їхній передзвін колись визначав ритм щоденного життя, повідомляв про пожежі, похорони та церковні урочистості. Ми спробували більше дізнатися про давніх виробників дзвонів у нашому краї та про те, де знаходяться цікаві дзвони і дзвіниці в ІваноФранківську, пише Західний кур’єр.
Фабрики дзвонів у нашому краї
В ХІХ столітті важливим центром виробництва дзвонів був Калуш. Саме відкрилася знаменита ливарня дзвонів братів Фельчинських. Продукцію демонстрували на промислових виставках у Європі, зокрема у Льєжі, Па Найбільш активну діяльність Фельчинські розгорнули у 1854 році. В 191 стало ливарною спілкою. Загалом Фельчинські виготовили понад 30 тис. Найбільше їхніх дзвонів знаходиться у Польщі. Також у Білорусі зберігся належав мінському військовому полку та важив 480 кг. У нашому краї зб Ямниця, виготовлений у 1938 році, декілька на Гуцульщині, в Калуші та З приходом більшовиків виробництво закрили, і Фельчинські переїхали д відновили справу у 1944 році. Дзвони, що знаходилися на фабриці в Калуші Фельчинські намагалися сховати свої вироби, але більшовики їх знайшли фабриканти відкрили ливарні у кількох польських містах, зокрема у Варш майстерні функціонують дотепер і залишаються провідними виробникам В 1838 році у Калуші відкрилася ливарня Яна Серафина, який був відоми дзвонів. Згодом справу батька продовжив син – Антоній Серафин.
В 1908 році на крайовій виставці у Львові він отримав за свою роботу зол вироби відзначили почесними дипломами на виставці в Кракові. Також н Антоній отримав золоту та чотири срібні медалі. В Калуші майстерня Се головним конкурентом фабрики братів Фельчинських. В Станиславові ро дуже шанованою. Достатньо зазначити, що в 1903 році Ян Серафин був п при Окружному суді Станиславова, а цього удостоювалися тільки особи, громаді. Дзвони виробництва Антонія Серафина та його батька лунали н Рогатині, Мінську та інших місцевостях. Ливарня дзвонів у Станиславові З 1936 року в Станиславові діяла ливарня дзвонів, яка мала доволі погану від 30 жовтня 1936 року опублікувала розлогий допис Миколи Ґулаґи, го дав вичерпну характеристику діяльності цього підприємства: «Від довшо сторінках майже всієї української преси перестороги до нашого всечесно церковних комітетів, перед агентами новоствореної фабрики дзвонів Йос Володимира Фельчинського в Станиславові, які роз’їжджають по селах т себе за представників фірми братів Фельчинських у Калуші та Перемишл єврейської фабрики дзвонів у Станиславові. Власниками тієї фабрики були євреї зі Станиславова Ізраель Ляйб Берґер Симон Берґер. Доробившись на церковних дзвонах, вони виїхали недавн під їхнім іменем тепер криються інші євреї. Аби той інтерес далі провади удавати з себе представників загально знаної фірми братів Фельчинських Володимира Фельчинського, який ніколи не мав своєї фабрики дзвонів, а звичайного робітника. Знову Йосиф Вільчинський, донедавна звичайний зайнятий у них як агент. Євреї ті не перебирають в засобах боротьби. Ще недавно були «видійник Станиславівського повіту, гендлюючи молоком, а виперті звідти кооперат кіньми, старим залізом, потім горілкою, а врешті взялися за відлив церко в тому, мабуть, найкращий інтерес, бо від довшого часу його не покидаю парафіянам, які купивши з необережності в тих євреїв дзвони на виплату Немилосердно стягають вони з них належну суму через суд, вживаючи п випробуваних підступів. Свідчать про те судові акти Окружного суду в С висилаючи своїх агентів із дзвонами, навчають їх передусім у цей спосіб я собі з ним раду дам». Маючи підписану угоду в руках, змушують агентів дописувати різні дода доконаному продажі, на які покупці ніколи б не погодилися. При помочі собі фабриканти справу під час судових процесів. При таких маніпуляція викликають на судову розправу, а вони одержують на них заочні вироки, продаж їхнього майна А найгірше свідчить про вибір церковних дзвонів на тій фабриці такий ф подорож із дзвонами, звертає часто шефові увагу, що цей або той дзвін гл його зверху паршиве і отримує від нього коротку відповідь: «Бери, бери, знайдеться якийсь дурний, що це купить». Не завагалис вирушаючи зі своїми виробами на ярмарки, видавати себе за українц тільки не євреїв, де потреба вимагає заходити до християнських свят цілувати хреста, аби тільки інтерес ішов. Дивує мене, що ті євреї не діяльності і хочуть робити на українському патріотизмові свої брудн фірмі гучну назву «Перша і єдина українська фабрика церковних дзв всі приміські села Станиславова, як і всечесне духовенство, добре зн фабрики. Панове фабриканти! Може би ви залишили вже в спокої українську інших, котрим ви, може, ще не зовсім добре відомі, та котрі ще не та вашій діяльності, або, врешті, пробуйте продавати свої вироби до єв самі будуть у вас купувати. Не замилюйте очей українській громаді, фабриці працює «ціла купа християнських робітників», бо ж ми пре знаходиться. Крім одного християнського робітника з села Вовчинця й трьох євреїв-фахівців, є ще два євреї, шефи фабрики, а позатим не доказ тому, що в суботу фабрика не працює, зате в українські свята, панує рух. Не підшивайтеся під українське ім’я і в цей спосіб не вид зароблені гроші». Де знаходяться цікаві дзвони і дзвіниці Перед колишнім фарним костелом, а тепер Музеєм мистецтв Прикарпатт Шептицького, 8, знаходиться дзвіниця, відбудована у 2001 році. В 1744 р спорудили двоярусну кам’яну барокову дзвіницю. Вона була прямокутно мав вигляд аркової лоджії. Як і костел, дзвіниця поділена пілястрами, і на дзвони. Найбільший з них, вагою дві тони, відлили у Бродах у ливарній м Цей дзвін мав назву «Дзвін святого Андрія». В 1920-х роках поряд із цією перебувала в аварійному стані, спорудили тимчасову бетонну дзвіницю в конструктивізму
Давня дзвіниця була остаточно зруйнована в 1962 році й відновлена в по 1999-2001 роках в рамках відзначення 2000-ліття Різдва Христового. Над працювали архітектори О. Микуляк і С. Петрич. Давні дзвони не зберегл нові, відлиті фірмою «Гефест» із Києва, яка спеціалізується на художньом Варта уваги дзвіниця з дзвоном є й на території римо-католицького косте Вовчинецькій, 92.
Цей дзвін привезли з Польщі і освятили 10 грудня 2000 року разом з кост прикрашений написом латинською мовою: «Мене виготовив ливар дзвон Фельчинський 1808-1996». Це був майстер, який належав до знаменитої р дзвоні є рельєфне зображення Матері Божої з дитятком на руках, а з бокіДзвіницю, збудовану в 1925 році, має церква Святого Йосифа Обручника Щоправда, на ній розміщений лише один дзвін, хоч вона розрахована на напис «Во вікі від Павла», «и Марії», нижче «Борони. 1908». На дзвоні т фігури двох святих і фігура монаха, що стоїть на колінах. Поруч ще один Дослідник Богдан Кіндратюк зазначає, що на дзвіниці храму Христа Цар Незалежності, 181 теж є цікаві дзвони. Один із них має на корпусі напис Пресвятої Богородиці», нижче дата виготовлення: «Р.Б. 1931». На протил зображення Богородиці та святих. Крім того, на дзвоні є фірмовий знак « Фельчинських в Калуши». Розповідають, що цей дзвін знайшли випадков траншею для електрокабелю з північного боку монастиря. Другий дзвін п відкриття дзвіниці. Він прикрашений фірмовим знаком – велике латинськ виготовлення – 1986. Дзвін прикрашений також рельєфним зображенням правій руці запалені свічки, а в лівій – жезл. Під цією фігурою рельєфний «Святий Блазій, молися за нас».
В січні 2017 року краєзнавець Василь Фіцак повідомив про цікаву знахід Фельчинських на дзвіниці при церкві Покрови Пресвятої Діви Марії по в побудована у 1890 році, а в 1905 році освячена. У своєму повідомленні кр знахідку так: «Аркоподібна дзвіниця збудована 1912 року. Наразі тут є ве відлитий в ливарні Калуша, братами Фельчинськими 1936 року. Є ще два вони є сучасними. Цікавий напис на дзвоні: «Маріє, мати Божа, поможи н відверни від нас заразу, голод, війну і наглу смерть. Княгинен р.Б. 1936»
Як бачимо, Івано-Франківськ і сьогодні зберігає чимало мовчазних свідкі дзвіниць, які мають власну драматичну історію. Вони пов’язані з майстр добре відомими у багатьох країнах Європи, з війнами, руйнуваннями та н зробленими вже у наш час.
Олена БУЧИК |
