Понеділок, 27.05.2024, 23:16:39

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
 
Архів новин
Головна » 2012 » Жовтень » 10 » Будуємо майбутнє, а історичних знахідок боїмось: житомирські аналогії
10:57:22
Будуємо майбутнє, а історичних знахідок боїмось: житомирські аналогії
Ми, напевне трохи не звикли відповідати за історичну спадщину. Це щось таке, яке «паде з неба» і його варто швиденько спожити, а ділитись ми не зобов’язані. А чи насправді така спадщина є наша?
Щойно з’явилось повідомлення з Житомира, про те , що на спорудженні нового об’єкту виявили культурний шар періоду заснування міста і місцеві пам’яткоохоронці і археологи розпочали боротьбу за музеєфікацію цього об’єкту. Найцікавіше, шо майже всі слова які говорили на камеру краєзнавці і археологи як дві краплі води з однієї склянки подібні на ці висловлювання, які були сказані в Івано-Франківську щодо подібних знахідок в нашому місті. http://zhitomir.info/news_113279.html#u0kdE1349340566 Таке відбувається часто в історичних містах. І щоразу це великі перспективи для міста і України, але щоразу це головна біль для всякої міської влади.
Впродовж останніх двох років у нас при проведенні нового будівництва неодноразово будівельники наражались на залишки чи фортифікацій, чи давніх споруд, чи прадавніх культурних шарів. Навіть незначні археологічні знахідки у нашому місті є дуже суттєвими оскільки історія міста, попри всю позірну описаність, є надзвичай спотворена і міфологізована. Така доля міста, яке всім завойовникам було прикрою перепоною на роздоріжжі європейських шляхів.
Можна згадати про розбудований «Бастіон» на фортечному провулку і вулиці Новгородській. А він починався як і все з банального будівництва нового житлового будинку. І тільки розуміння важливості історичної складової і європейське бізнесове мислення забудівника привело через непрості випробування  до такого гідного завершення. Зараз на часі так званий «Палац Потоцьких», в якому волею випадку (хоча це прогнозувалось архітекторами і археологами) вивлено невідомі потужні фортифікації 16-17 століть, що самі по собі вже можуть претендувати на пам’ятку національного значення.  Навіть на противагу самому Палацу Потоцьких. А знайдений підземний хід-колектор на вулиці Мельничука виявився елементом цілої мережі підземних комунікацій 17 століття. Він на жаль проігнорований забудівниками (до речі тими ж що і Палац Потоцьких) і очевидно втрачений, тобто вкрадений як історія від наших онуків. І нас позбавлено ще одного шансу пізнати себе і якихось привабливих мвмайбутньому економічних перспектив. Залишилось без наслідків висновки археологів, що відшукали навіть трипільські сліди під торговим центром «Первоцвіт» біля Художнього музею. Знищено підземелля колишнього пивзаводу, що були в доброму стані ще від часів старої фортеці. Пішла в небуття колосальна знахідка «Галицька брама» на вулиці Галицькій. Невідома доля знайдених фундаментів Тисменицької брами біля Пасажу і Медичної академії І це недавня історія. Зараз стоїть питання, що робити з віднайденими казематами у дворі колишнього монастиря Тринітарів позаду адмінбудинку.
Щоразу коли виявляються нові і нові знахідки постає питання ґрунтовного їх обстеження і аналізу. Легше поводитись з окремими речами, які після викопування можуть розміститись в музеях. Чи в інших експозиціях. Але коли на світ випливають цілі комплекси і частини споруд і конструкцій, що свідчать про цілу комплексність освоєння міста в тому числі про нагальну потребу вкладання грошей і пошуки інвесторів задля цього, виникають непереборні бар’єри. Ось на прикладі житомирському вкотре проголошено про законодавчо визначену необхідність призупинення будь яких робіт на подібних об’єктах і детальне дослідження їх. А також проведення переплановування нової будівлі з огляду на знахідку. Першочерговими в будь якому новому будівництві мусять стати вердикти археологів і пам’яткоохоронців про можливість спорудження того чи іншого новобуду і перспективу його перепланування в процесі проведення земляних робіт. Словом у такому історичному місті як наше доведеться питання охорони культурної спадщини ставити першим у списку погоджень на будь яке будівництво.
Згодіться  - ми всі не готові психологічно до такого повороту. Але тут не нова тенденція, а лише необхідність приведення всієї будівельної індустрії до вимог вже існуючого, і досить давненько, законодавства. Вже не говоримо про те, що це важливо самому місту, яке розраховує на туристичне майбутнє і відновлення своєї гідності, як давнього європейського осередку.
З одного боку багатьом знавцям історії не комфортно докопатись до суттєвих основ  створення і розвитку нашого міста, позаяк вигідна існуюча версія дозволяє поводитись з містом, як з пластиліном і ще й далі продукувати міфи і небилиці. І багато речей виявляться частиною не лише нашої історії, що дуже спокусливо і солодко для містечкових амбіцій, але і частиною європейської історії та історії інших народів. А з другого, будівельників дратує сама згадка про додаткові видатки на археологію і ймовірне викладання коштів не у свій бізнес, а на якісь «ефемерні» історичні розбудови. Але так відбувається у всій Європі,  так записано і в нашому законодавстві і якщо цього не робилось дотепер – то це не означає, що ми можемо «добити» все те, що не встигла «добити» радянська влада. І наука історія тим і наука, що вона мусить виписувати справжні а не вигадані речі. Етап побудови майбутнього на ілюзіях і уявленнях ми пройшли, або задекларували, що пройшли.
До речі, виявлення і фіксація колишньої фортеці були вписані до програми необхідних справ до святкування 350 ліття міста. Ніхто ж не відмовлявся від ідеї трасування давньої фортеці. Початок ґрунтовного вивчення міської історії може  стати першим кроком до підготовки до наступних свят містових.
Панчишин Ігор
Архітектор. Відділ охорони культурної спадщини 
Івано-Франківського МВК

Переглядів: 677 | Додав: limnytcja









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі







Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 24. 
Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2024