У селі Чорний Потік Делятинської громади уже не одне покоління мистців створює унікальні писанки із чорним тлом. З початком повномасштабного вторгнення на них почали з’являтися сучасні українські символи, зокрема герб та прапор, розповіли КУРСу майстри-писанкарі у Чорному Потоці.

Перші чорнопотоківські писанки виготовляли не лише для краси чи оберегу, а й для обміну. За одну таку писанку можна було отримати два або три яйця. Так мешканці села заробляли на прожиття. Професійним промислом ця справа не стала, бо кожна писанка – унікальна. Повторити її повністю неможливо.

Сьогодні у Чорному Потоці понад п’ятдесят майстрів і майстринь. Вони створюють писанки на курячих, гусячих і перепелиних яйцях протягом усього року. Найпоширенішими орнаментами залишаються рослинні та тваринні мотиви, а особливо птахи. Основними кольорами писанок є чорний, червоний, жовтий та білий.

Мешканці села писанку із чорним тлом називають по-різному. Молодь зазвичай каже, що це чорнопотоківська писанка, люди середнього віку – чорнопотійська, старше покоління – чорнінська.

З початком повномасштабного вторгнення традиційні орнаменти писанки доповнилися національною символікою. Мисткиня Марія Тимінська розповідає, що в неї були замовники, які просили зобразити синьо-жовтий прапор чи герб на писанці, а також навіть герб на тлі червоно-чорного прапора.

«Наші воїни, які зараз захищають нашу державу, також постійно затребували писанку чорніцьку, Вона є символом дому, своєї рідної хати. І кожен із воїнів щорічно отримує ту писанку, той скарб», – додає директор Чорнопотоківського ліцею Михайло Струк.

Ліцеїст Роман розповідає, що писанкарству його навчила бабуся, коли йому було приблизно 8-9 років. Тепер хлопець разом з іншими дітьми продовжує вдосконалювати свої вміння.

«Подобається розписувати писанки через те, що коли ти наводиш воском ці орнаменти, то тобі здається, що це якась магія», – каже Роман.

Загалом учні ліцею активно долучаються до написання писанок. Діти працюють під керівництвом мисткині Марії Тимінської, яка займається цим ремеслом уже десять років. Її роботи можна побачити  в різних країнах світу – від США до Франції, Португалії, Німеччини та інших європейських країн.

У  родині мисткині писанкарство передається з покоління в покоління. Марія Тимінська згадує, як її навчала бабуся, а тепер вона передає знання дітям. Старша донька Марії Наталія в 2019 році посіла друге місце на Всеукраїнському конкурсі з писанкарства. Молодша Ганнуся цьогоріч з матір’ю проводить майстеркласи.