Днями Холодний Яр став місцем для українського паломництва. Серед тисяч тих, хто приїхав пошанувати пам’ять повстанців, які у 1920-х роках боролися проти більшовицької окупації, — і калушани. Причому, приїхали не тільки вшанувати минулу боротьбу, але і з’єднати холодноярівську землю із західноукраїнською, калуською, на якій боролися за свободу повстанці Чорного лісу. До Холодного Яру вирушили, загалом, семеро калушан. Більшість — у складі делегації історичного товариства "Українська варта” та Школи бойового гопака ім. Олекси Довбуша. Маршрут всеукраїнського автопробігу підприємців "Автомайдан-2012”, у якому взяв участь калушанин — голова Спілки малого і середнього бізнесу "Альтернатива” Володимир Іваницький, також пролягав через Холодний Яр. Калушани зустрілися у селі Соснівці, де виконали особливу місію. — За ініціативою Володимира Іваницького, за підтримки Спілки української молоді на Калущині, а також історико-меморіального музею Степана Бандери у Старому Угринові ми везли у Холодний Яр капсулу із угринівською землею. Землю відібрали з обійстя Андрія Бандери, а також — біля пам’ятника Степанові Бандері у Старому Угринові та тих пам’ятників, які були зруйновані у 90-х роках минулого століття. Землю ми висипали недалеко від місця загибелі холодноярівського отамана Василя Чучупаки. Там набрали землі, яку плануємо висипати біля хати Андрія Бандери за знак єднання Східної і Західної України у прагненнях до визволення. Акцію плануємо провести на День Героя, 25 травня, — зазначив голова історичного товариства "Українська варта” Станіслав Власов. — Чорний ліс і Холодний Яр мають зв’язок як духовний, так і опосередкований, головно — через патріотичні прагнення та активну боротьбу підпілля. Можна сказати, Холодний Яр був орієнтиром для повстанців Чорного лісу. А роман Юрія Горліса-Горського був настільною книгою не одного повстанця УПА. Роман, уперше виданий у 1935 році, був широко розповсюджений у Галичині. Його читали у читальнях товариства "Просвіта”, вивчало юнацтво ОУН. До речі, багато псевд, назв, тактики бою і навіть технологію будівництва бункерів західноукраїнські повстанці запозичили саме у холодноярівських. Не в останню чергу — завдяки цьому романові. Разом із тим, на території Холодного Яру також діяли підрозділи ОУН, якими керував галичанин Василь Кук. Традиція, яка вразила калушан у Холодному Ярі, — освячення зброї повстанців. Цю церемонію проводять священнослужителі Української православної церкви Київського патріархату, а також — Української автокефальної православної церкви. Разом із тим, церемонія має й офіційний характер, адже там освячують зброю і приймають присягу курсанти військових училищ і солдати внутрішніх військ. Також — складають козацьку присягу. Свої шаблі для історичної реконструкції освятили і калушани. Станіслав Власов шаблею накопав і холодноярівської землі для того, щоб привезти її на Калущину. А керівник Школи бойового гопака ім. Олекси Довбуша Віктор Павлів планує запровадити традицію посвяти у козаки у Чорному лісі. Загалом, програма передбачала чимало заходів, які відвідали калушани: відкриття пам’ятників, відвідини місць загибелі провідників повстанського руху і навіть — реконструкцію бою між повстанцями Холодного Яру і більшовиками. Найцікавіше — жити в умовах, максимально наближених до умов того часу. Жіноцтво залишили в одному із туристичних комплексів, який відтворює побут початку минулого століття, а чоловіки — жили у наметових таборах. Ходили — у справжніх козацьких строях. Станіслав Власов зазначив, що козацький одяг виготовляв власноруч. Холодий Яр — величезна територія площею до 50 кв. км, об’єднує кілька сіл, де у 1920-х роках минулого століття відбувалася боротьба проти більшовицької окупації. Більша частина корінного населення у минулому столітті була винищена через активний опір більшовикам. Спустілі села заселили вихідцями з інших регіонів Росії. І наразі історично-патріотичних прагнень не поділяє більшість із місцевого населення. Проте, зазначають калушани, там є можливості для розвитку патріотичного паломництва, оскільки всі цікаві історичні місця — у зоні досяжності, вони — позначені, до них ведуть дороги. Зі зростанням зацікавлення Холодним Яром з’являється і можливість для економічного розвитку регіону. Ситуація на Калущині — прямо протилежна: місцеве населення, яке пам’ятає повстанське минуле і цілком його підтримує, часом просто не має доступу до криївок повстанців Чорного лісу. Наразі їх можуть із труднощами відшукати хіба що місцеві історики і небайдужі калушан. Говорять, що дорогу до них часто відшукують і "чорні” археологи. Можливо, і тут калушанам може стати у нагоді досвід Холодного Яру. Як відзначив Станіслав Власов, який відвідав Холодний Яр уже вп’яте, цікавість відвідувачів збільшилася із виходом книги Василя Шкляра "Залишенець. Чорний ворон”. — Наразі ми ведемо переговори із письменником Осьмиром Дмитренком із тим, щоб він написав історичний художній роман про повстанців Чорного лісу. Уже влітку, можливо, письменник приїде на Калущину для вивчення історії і збору свідчень для написання роману, — сподівається керівник школи бойового гопака ім. Олекси Довбуша Віктор Павлів. — Практика показує, що зрушити ситуацію з місця можуть тільки фанати цієї справи, дослідники, історики, які працюють на власному ентузіазмі, фактично — із лопатами у руках. Тільки після того, як справа набуватиме популярності, можна сподіватися і на долучення влади і бізнесу. Наразі ж у планах Школи бойового гопака і патріотичних організацій Калущини — таборування і виховання молоді у традиціях козаків і вояків УПА. Юлія Баліцька, журналіст
|
