З нагоди 70-річчя створення Української Повстанської Армії працівники відділу краєзнавчої літератури взяли участь в обласній науково-практичній конференції Івано-Франківського інституту післядипломної педагогічної освіти „Українська Повстанська Армія: особистісний вимір”, а також підготували виставку-фотогалерею „Легендарна УПА мовою світлин”. Одне із провідних завдань конференції полягало у активізації зацікавлення педагогів регіону у історико-краєзнавчих дослідженнях феномену Української Повстанської Армії. З цією метою завідувачка відділу краєзнавчої літератури Ольга Черепович запропонувала учасникам пленарного засідання виступ „Нові видання з проблематики УПА у фондах обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. Франка". Українська Повстанська Армія уособила в собі звитягу кращих синів і дочок українського народу, які у роки воєнного лихоліття виборювали свободу і незалежність нашої держави. Самовіддана і мужня боротьба УПА заслуговує всенародного визнання і пошанування, тому відкривати все нові і нові сторінки історії визвольних змагань на сторінках книг та періодики - це наше увіковічнення пам'яті загиблих вояків-повстанців. Серед численних документів героїчної епохи УПА чи не найкраще промовляють до читача повстанські світлини. Виставка-фотогалерея „Легендарна УПА мовою світлин", організована у відділі краєзнавчої літератури бібліотеки, дозволяє кожному користувачеві побачити борців за волю України у дні їхньої буремної молодості. Крізь десятиліття зі старих фотографій альбомів „Армія безсмертних" та „Яворівський фотоархів УПА" промовляють до нас молодеча енергія, ідейність героїв, їх сила духу та віра в перемогу. Доповнені цінними світлинами і багатотомне видання „Літопис УПА", дослідження прикарпатських вчених та краєзнавців (зокрема Петра Арсенича, Геннадія Бурнашова, Михайла Томащука, Миколи Когута та ін.) про Степана Бандеру, Романа Шухевича, інших визначних діячів визвольного руху, а також романи Михайла Андрусяка, численні спогади наших краян - вояків УПА тощо. Тож запрошуємо вас переглянути виставку-фотогалерею „Легендарна УПА мовою світлин", щоб ще раз звернутися до тематики визвольних змагань, подвигу героїв УПА.
"Живий гомін далеких епох" Таку назву носить книжково-ілюстративна виставка, організована працівниками відділу загального читального залу і приурочена до Дня українського козацтва, який відзначається 14 жовтня, в день, коли православні християни святкують день Покрови Пресвятої Богородиці. Кожен в Україні чув про козаків. Про них написано багато наукових книжок і художніх творів, знято чимало фільмів. Про козацький рід і його ватажків говориться в урочистій пісні нашої держави - гімні України. Козаків можна побачити на парадах українського війська, їх зображення є на українських грошах та поштових марках. А про малого хлопця і дорослого парубка, що вміє відстояти свою честь і захистить слабшого, старого, жінку, у нас кажуть: справжній козак. Козак в уявленні українця - це звитяжний воїн, що не розлучається з шаблею, захисник Вітчизни, оборонець прав, віри, звичаїв та гідності кожного, хто живе під небом України. Унікальність нашої історії і нашого народу полягає в тому, що в козацтві виявився творчий і волелюбний дух наших предків. Багато хто з нас сьогодні має козацькі прізвища. Через козацтво створювалася наша історія, і кожен з нас не тільки причетний, а й відповідальний за неї. Постійні напади татар зі степу змушували українців боронити своє житло й майно. За підтримки турків кримські татари смертельними вихорами налітали на українські землі, забираючи в полон найкращий цвіт нашого народу: дітей, дівчат, молодих чоловіків, щоб продати їх у рабство. Українці могли просто зникнути з лиця землі, якби не знайшли якихось способів боронитися. Ставши помітною воєнною силою пізнього Середньовіччя, козаки виступали як оборонці своєї землі від агресивних кочівників степу, що загрожували не тільки Україні, а й сусіднім країнам: Польщі, Молдові, Угорщині, Австрії. До того ж і влада чужоземців ставала дедалі жорстокішою. Українці, які звикли до свободи, шукають виходу. Найбільш енергійні та завзяті ідуть у степи, за Дніпровські пороги - на Запоріжжя. Там у вільних, але дуже небезпечних місцях і виникає український різновид європейського лицарства, особливий воєнний стан - козацтво. Мабуть, основу його складали шляхтичі, що мали військовий досвід, набутий ще за часів Київської Русі. Поступово козацтво розросталося. Дніпровські степи потребували сміливих і талановитих вояків, вільних та відчайдушних людей. Козаків ставало дедалі більше, в них з'явилася чітка військова структура - вони об'єдналися в загони, вибрали собі ватажків, почали будувати свої укріплення на незаселених землях Запоріжжя. Через ці землі татари не раз атакували українські землі й землі Московії. Козаки заважали їм у цьому. Вони відбивали у татар полонених селян, відбирали в них награбоване майно. Постійна небезпека та ймовірність раптових військових дій загартували їх і зробили безстрашними воїнами. Цікаво, що святкування Дня українського козацтва збігається зі святом Покрови Пресвятої Богородиці. З давніх-давен Богородиця є покровителькою українського козацтва й усіх українських збройних формувань. Запорожці мали на Січі церкву на честь Покрова Пресвятої Богородиці, з її іконою. Окрім того, споконвіку на свято Покрови Пресвятої Богородиці в Україні відбувалася Велика рада, яка обирала гетьмана та визначала, як козацтву жити далі. До Дня українського козацтва відділ загального читального залу пропонує всім бажаючим переглянути книжково-ілюстративну виставку „Живий гомін далеких епох" та ознайомитися з виданнями з фонду нашої бібліотеки. | 
