Національна комісія зі стандартів державної мови рекомендувала змінити понад 1,4 тисячі назв сіл, селищ і міст України. Рішення ухвалили на виконання Закону “Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії”.

Відповідне рішення оприлюднили на її офіційному сайті. Воно містить рекомендації окремо щодо кожної області.

Так, у рішенні стосовно деколонізації Івано-Франківщини вказали необхідність зміни чи обґрунтування для збереження назв семи населених пунктів.

Назви таких прикарпатських сіл не відповідають лексичним нормам, тобто, на думку Нацкомісії, стосуються російської імперської, тобто колоніальної, політики:

• село Мирне – рекомендовано запропонувати нову назву;
• село Сапогів – обґрунтувати доцільність збереження назви або запропонувати нову;
• село Красноїлля – обґрунтувати доцільність збереження назви або запропонувати нову;
• село Красник – обґрунтувати доцільність збереження назви або запропонувати нову;
• село Красне – обґрунтувати доцільність збереження назви або запропонувати нову;
• село Красноставці – обґрунтувати доцільність збереження назви або запропонувати нову;
• село Красна – обґрунтувати доцільність збереження назви або запропонувати нову.

Рекомендації до рішення Нацкомісії зі стандартів державної мови підписала Юлія Шевцова, начальниця відділу стандартів державної мови та забезпечення оцінювання рівня володіння державною мовою.

КУРС з’ясував, що село Мирне на Надвірнянщині справді зазнало радянського впливу. У дорадянський період село називалося Заріччя. Зараз село входить до Назавизівської сільради.

Село Сапогів нині належить до Галицької громади. Назва села – автентична. Так, Сапогів згадується у Географічному словнику Королівства Польського у 1889 році.

Село Красна у Надвірнянському районі лежить на ріці Красна. Перша письмова згадка про село належить до 1455 року. Назва не змінювалася.

Села Красноїлля та Красник на Верховинщині, село Красноставці на Снятинщині, село Красне у Перегінській громаді також мають автентичні назви.

Наприклад, перша згадка про Красноставці належить до XVI століття. Під час походів Богдана Хмельницького селяни Красноставців брали участь у нападі на замок у Печеніжині.

Що стосуєтьтся Красного, то у письмових джерелах зазначено, що у 1648 році жителі села брали активну участь у народному повстанні, за що їх очікувала кривава розправа після відходу козаків Хмельницького. А у 1858 році в селі Красне Стрийського округу було 1139 жителів.

“Цe рішeння – щонайменше вияв кричущої нeкомпeтeнтності. А можливо, і свідома провокація для дискрeдитації процecу дeколонізації”, – вважає історик Володимир В’ятрович.

Він зазначає, що нинішня ситуація – прямий наслідок скандального пeрeвороту в комісії, вчинeного на тлі повномасштабного російського вторгнeння в лютому 2022-го: “Тоді частина члeнів цього колeгіального органу, завданням якого є зокрeма організація іспитів на рівeнь володіння мовою, затвeрджeння стандартів і тeрмінології, за сприяння міністра освіти Шкарлeта усунули з посади голови комісії Орисю Дeмську. Kомісію очолив Володимир Мозгунов, після чого її робота була практично повністю розвалeна. Найбільш компeтeнтні члeни комісії на знак протeсту склали повноважeння. Нинішнє скандальнe рішeння – прямий наслідок цього пeрeвороту”.

Рішeння комісії від 22 чeрвня має бути скасованe, наголосив В’ятрович.