В івано-франківському театрі кіно «Люм’єр» за сприяння генерального консула Польщі у Львові Ярослава Дрозда відбувся показ художнього фільму всесвітньо відомого польського режисера Єжи Гоффмана «Варшавська битва 1920», присвячений 94-й річниці незалежності Речі Посполитої. В основу цього широкоформатного фільму покладено найдраматичнішу подію польсько-радянської війни — оборону Варшави від армій наймолодшого і найталановитішого червоного радянського генерала Михаїла Тухачевського.Завдяки масовому героїзмові всіх без винятку верств польського суспільства та за дієвої допомоги вояків армії УНР під орудою полковника Марка Безручка п’ять радянських армій М. Тухачевського, який 15 серпня 1920 року під стінами Варшави дав своїм воїнам наказ: «На захід! Через труп Білопольщі пролягає дорога до всесвітньої пожежі...», опинилися в зашморгу. Три з них було розбито дощенту, ще одна втекла до східної Пруссії. Сталося, як констатували польські історики, і не тільки, «диво над Віслою». Комендант посталої з попелу Речі Посполитої Юзеф Пілсудський зупинив тріумфальну ходу червоної кавалерії під Варшавою, тим самим врятувавши не лише християнство, а й всю західну цивілізацію від загибелі. Про все це й розповідається у фільмі Єжи Гоффмана «Варшавська битва 1920», який мали змогу побачити не тільки поляки, котрі, як вважає один із засновників «Солідарності» польський інтелектуал Адам Міхнік, не хочуть, щоб на польсько-українському кордоні з’явилася нова залізна завіса, а й українці... Роман ГЛАДИШ |
