Менш як через рік — 24 липня 2018-го — відзначатимемо 90-ту річницю від дня народження визначного прикарпатського вченого — академіка Володимира Грабовецького. Його доля як дослідника, науковця і педагога невіддільна від історичної долі західноукраїнської інтелігенції, якій у ХХ столітті довелося жити і творити в умовах, коли український народ ще не мав своєї держави. Як наголосив директор інституту історії і політології Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника професор Микола Кугутяк, українська інтелігенція мусила пристосовуватися до постійного ідеологічного, політичного і морального тиску.

Але незважаючи на несприятливі умови, академік Володимир Грабовецький плідно працював на ниві історії України. Вершиною історичних досліджень вченого, безумовно, є його докторська дисертація «Антифеодальна боротьба карпатського опришківства ХVI—XIX століття» та монографія, що витримала три видання, — «Олекса Довбуш — легендарний лицар Карпат».

В. Грабовецький відомий також як дослідник запорізького козацтва, якому при­святив близько 60 наукових і науково-популярних праць. Найповніше вчений опрацював добу Богдана Хмельницького — тогочасні події він дослідив та описав у своїй монографії «Західноукраїнські землі в період народно-визвольної війни 1648—1654 рр.», що побачила світ у 1972 р.

Одним із вагомих підсумків наукової діяльності В. Грабовецького було відкриття ним у 1995 році Івано-Франківського державного історико-меморіального музею Олекси Довбуша. Володимир Васильович провів три міжнародні, регіональні і обласні наукові конференції з нагоди роковин загибелі та річниць народження cвого земляка, односельця — легендарного ватажка опришків Олекси Довбуша — у 1988, 1995 і 2000 роках.

Цікавими також є праці В. Грабовецького про творчість корифеїв України, славетних Т. Шевченка та і. Франка. В музеї експонують його монографії: «Підлисся. Сторінки історії села Маркіяна Шашкевича та його вшанування» (2006 р.), «Моринці. Сторінки історії села Тараса Шевченка та вшанування Кобзаря» (2007 р.) та «Прикарпаття і Каменяр. До 150-річчя з дня народження Івана Франка» (2006 р.).

Як згадує доцент іван Макаровський, який добре знав психологію творчості В. Грабовецького, статті вченого про Івана Франка наснажені національно-патріотичним духом, що зумовило значний їх науково-пізнавальний і виховний потенціал. Не лише український, а й інші народи на Франкову любов до людей відповідали любов’ю до великого українського письменника і мислителя. Володимир Васильович у розмовах з доцентом Макаров­сь­ким часто згадував про те, як, будучи учнем Малої духовної семінарії, отримав благословення від Андрея Шептицького. Значним внеском у дослідження українських історичних персоналій є його книжка «Андрей Шептицький і Прикарпаття» (2009 р.).

Значною подією в педагогічній культурі Прикарпаття став вихід друком праці В. Грабовецького «історія Гуцульщини», яку в школах використовують як навчальний посібник. Знаковою у його науковому доробку є також його книжка «З літопису Української Повстанської Армії на Прикарпатті в 40—50-х рр. ХХ ст. із серії окремих розділів книг автора (2012 р.)», що отримала високу оцінку учасників визвольної боротьби. Зокрема, голова Коломийської станиці — колишній сотенний УПА Мирослав Симчич та голова козацького осередку при Прикарпатському національному університеті ім. В. Стефаника Євген Сохан за заслуги академіка Грабовецького в пропаганді національно-визвольної боротьби українського народу за свою незалежність, в тому числі і героїчної боротьби УПА 40—50-х років минулого століття, вручили академікові диплом і почесну відзнаку, що рівнозначно ордену з нагоди 70-річчя створення Української Повстанської Армії.

Юрій СРАЙЧУК. Директор Івано-Франківського історико-меморіального музею Олекси Довбуша.

Володимир БАКАЛА. Старший науковий співробітник музею.