Менш як через рік — 24 липня 2018-го — відзначатимемо 90-ту річницю від дня народження визначного прикарпатського вченого — академіка Володимира Грабовецького. Його доля як дослідника, науковця і педагога невіддільна від історичної долі західноукраїнської інтелігенції, якій у ХХ столітті довелося жити і творити в умовах, коли український народ ще не мав своєї держави. Як наголосив директор інституту історії і політології Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника професор Микола Кугутяк, українська інтелігенція мусила пристосовуватися до постійного ідеологічного, політичного і морального тиску.

... Читати далі »

В обласному Краєзнавчому музеї, що у франківській Ратуші, відкрили фотовиставку "Місто, якого немає".

Це вже третя за рахунком фотовиставка творчого тандему франківців Дениса Трофімова та Юрія Бакая, присвячена зникаючим пам’яткам Івано-Франківська.

Цього разу до експозиції відібрали близько трьох десятків світлин. На них зображені старі буді ... Читати далі »

Вашій увазі пропонуємо нову сторінку літопису Станіславова. Дізнайтесь про найважливіші події в історії нашого міста, які сталися у 1904-1905 роках.

1904 На вулиці Шопена збудували двоповерховий будинок для державної жіночої школи – третьої в місті. Школа отримала ім’я письменниці Клементини Гофман.

1905 19 січня на сцені театру відбулася прем&rsq ... Читати далі »

Влітку, коли стовпчик термометра перевалює за 30, виникає нестерпне бажання піти десь скупатися. Добре, що Франківськ омивають дві Бистриці. Та лише річками перелік тутешніх водойм не обмежується – маємо ще кілька озер, а вони – свою історію…

Фортечне водосховище

Найдавнішою картою нашого міста є так звана «мапа капітана Ширкова» ... Читати далі »

На будинку № 4, що на вулиці Мазепи, є досить цікава ліпнина. Під кожним вікном зображений оголений хлопчик, який ніби чухає собі рукою одне місце. Через це ходять чутки, що там колись містився будинок розпусти. Ні! Хоча свого часу там дійсно відбувались побачення.

В середині ХІХ століття вулиця називалась Лисецькою, адже вела до села Лисець. Відповідно будинки належали до Лисецького передмістя. Під кадастровим номером 11 у 1850-х значився двоквартирний будиночок Ігнація Доменкевича. Через 30 років у його вдови Ламбертини нерухомість викупив такий собі Кароль Ертель. У місті він ... Читати далі »