Вашій увазі пропонуємо нову сторінку літопису Станіславова. Дізнайтесь про найважливіші події в історії нашого міста, які сталися у 1904-1905 роках.
1904 На вулиці Шопена збудували двоповерховий будинок для державної жіночої школи – третьої в місті. Школа отримала ім’я письменниці Клементини Гофман.
1905 19 січня на сцені театру відбулася прем’єра опери Гуно «Фауст».
1905 У березні на Військовій (Національній гвардії) ввели в експлуатацію військовий комплекс, що складався з гарнізонного суду та корпусу попереднього ув’язнення.
1905 10 квітня у Станиславові народився Ярослав Карпинець (1905-1941) – український винахідник, підпільник ОУН, член Пласту.
1905 26 червня у селі Крихівці народився Петро Ісаїв (1905-1973) – історик, автор книги «Історія міста Станиславова».
1905 На цвинтарі на вулиці Опришівській (Київська) відбулися перші поховання.
1905 31 липня цісар видав постанову, в якій надав дозвіл на створення у Станиславові української гімназії. Заклад офіційно називався «цісарсько-королівською гімназією з руською мовою викладовою». 4 жовтня в тимчасовому приміщенні на Собеського, 26 (Січових Стрільців) у трьох паралельних класах розпочали заняття 140 гімназистів. Першим директором призначили доктора філософії, професора Миколу Сабата.
1905 У липні у місті дає сеанси електричний театр Гартліба, змінюючи програму двічі на тиждень. Показ кіно відбувався у приміщенні, що знаходилось у подвір’ї теперішнього будинку на Незалежності,10А.
1905 10 вересня на вулиці Камінського (Лепкого, ЗОШ№11) посвятили новозбудовану триповерхову приватну німецьку євангельську школу.
1905 Випускник міської реальної школи, пізніше відомий польський художник Ян Рубчак на фасаді польського «Сокола» (обласна дитяча бібліотека, площа Міцкевича) наніс фреску, що відтворювала картину Гротгера «Захист прапора», а в аркатурних нішах під карнизом – герби 27 польських земель.
1905 Заможні євреї Шулім Сусман та Олександр Вітельсон здійснили паломницький тур до Палестини. Це був перший візит станиславівських євреїв до Святої землі.
1905 «Пасаж Гартенбергів» оздобили кількома картинами, які алегорично представляли промисловість, сільське господарство, мистецтво та народні промисли. При вході з’явилось зображення в натуральну величину братів Ігнаци та Давида Гартенбергів, архітектора Генріха Кошиця, будівничих Антона Флейшля, Карела Боубліка та Яна Кудельського, які ніби обговорюють план пасажу.
Роман Діда | 
