Розповідає голова районної ради Василь Попович: – «Червоною» школу в Ланчині назвали тому, що в 1905 році її побудували із цегли. У ній вчителі-поляки навчали грамоти українських дітей. Тут навчався, зокрема, поет Січового стрілецтва, ланчинець Юрій Шкрумеляк. Це – пам`ятка архітектури місцевого значення. Таких будівель в області всього три. Декілька років тому тут проводили шкільні заняття з трудового навчання. Згодом почав протікати дах і через нашу спільну безгосподарність дах обвалився. Тож минулоріч під час зустрічі з польською делегацією я повідомив їм про цю споруду, що однозначно має відношення до українсько-польських стосунків. Завітавши до Ланчина, поляки залишились враженими цією спорудою, її місцем розташування, звідки відкривається мальовнича панорама на ріку Прут. Вони запропонували на базі цього об`єкту створити куточок українсько-польської дружби. Ми підтримали це, запропонувавши підготувати проект про спільне фінансування. Це стало першим поштовхом для звернення особливої уваги на «червону школу» з метою порятунку цієї унікальної споруди. Навесні під час об`їзду району керівництвом обласної ради я запропонував відвідати і цю школу. Таким чином, після перевиконання обласного бюджету у проекті заклали 200 тис. грн. на реконструкцію даху. На жаль, стільки не вийшло, як передбачалось. Цей об`єкт не потрапив до списку тих, що фінансуватимуть з облбюджету. Тому на сесії облради 16 вересня ц. р. ми звернулися до депутатів від Надвірнянщини Володимира Поповича, Юрія Дерев`янка та Володимира Хопти і депутата Юрія Бабія – відповідального за наш район (хоча він родом з Івано-Франківська) та спільно з головою ОДА попросили про можливість повторного включення об`єкту. На цій сесії обласної ради рішення про виділення 200 тис. грн. прийняли, що дуже обнадіяло громаду Ланчина. За ініціативи Володимира Поповича на нараді з підприємцями селища вирішили співфінансувати об`єкт «червоної школи». Координацію на себе взяв Ланчинський селищний голова Михайло Іванюк. Спільно з підприємцями і громадою зібрали 40 тис. грн., за що вже придбали пиломатеріали на дах. Що далі? Спільно з керівництвом РДА та селищної ради і громадою плануємо у це приміщення після реконструкції перенести селищну раду, розмістивши там ще й Музей історії Ланчина. А в нинішній будівлі селищної влади розмістити класні кабінети або відкрити додаткові групи дитячого садка. Таким чином вирішиться дуже багато питань. Голова РДА Володимир Калічко взагалі запропонував, що в разі залучення корпусу до школи відкрити гімназію чи ліцей. Думаю, в цьому є раціональне зерно і я це підтримую. Адже, щоб збудувати нові шкільні корпуси, нині потрібні колосальні кошти, а ми таким чином збережемо приміщення і заодно вирішимо нагальні соціальні проблеми територіальної громади. Тим більше, що в підвалах теперішнього приміщення селищної ради можна розмістити спортивні секції, які, до речі, там функціонували. Зі свого боку поляки також запевнили у готовності допомогти. До того ж, при умові фінансування з облбюджету і громади район також не може залишатися осторонь цієї справи. А загалом ми розглядаємо перспективу, щоб на стадіоні у Ланчині проводити літні спортивні обласні змагання серед сільських команд. Це стосується й інших великих населених пунктів, як Битків, Делятин. Ми не повинні втратити жодного шансу для покращення інфраструктури району. "Народна воля" | 
