З нагоди 165-річчя від дня народження Григорія Цеглинського, визначного педагога, публіциста, театрального та громадського діяча, уродженця Калуша в центральній бібліотеці ім. Т. Шевченка відбувся літературний екскурс.

В українському культурному і суспільно-політичному житті останніх десятиліть ХІХ – початку ХХ століть постатьГригорія Цеглинського належить до найдіяльніших і найпомітніших у Галичині.

Письменник, літературний критик, журналіст, педагог і організатор українського освітнього руху, громадсько-культурний і політичний діяч, проживши неповних 60 років, він в усіх цих ділянках залишив певний, а то й дуже істотний слід, йдеться у повідомленні Калуської центральної бібліотеки імені Тараса Шевченка, інформують "Вікна"

На заході були присутні учні 9-А класу ЗОШ І-ІІІ ступенів №3 (педагог — Наталія Пукіш). Цікавою та доступною для всіх була розповідь калуського поета Богдана Сімківа та вперше озвучений його вірш, який так і назвав автор «Григорій Цеглинський».

Григорій Цеглинський народився 9 березня 1853 року в Калуші, у сім’ї простого міського чиновника. Коли хлопцеві було десять років, помер його батько, але завдяки допомозі дядька Григорій закінчив гімназію в Коломиї і вступив на філософський факультет Віденського університету. Після навчання, 1879 року, став учителем, а відтак – професором Академічної гімназії у Львові. Завдяки своїм глибоким знанням і педагогічним здібностям швидко здобув пошану й щиру любов гімназійної молоді та визнання й довіру шкільної влади.

Найплідніше на письменницькій ниві Григорій Цеглинський працював у Львові. Тут він написав комедії "На добродійні ціли" (1883), "Соколики" (1884), "Тато на заручинах" (1884), "Лихий день" (1885), "Шляхта ходачкова" (1887), які ставилися на багатьох сценах Галичини і навіть у Канаді. Талановитий літературознавець і дописувач, він зробив цікавий аналіз стану галицького театру у статті-огляді "Наш театр" (1892). За драми "Кара совісті", "Ворожбит" і комедію "Торговля жемчугами" Г. Цеглинському було присуджено премію на драматичному конкурсі 1911 року у Львові.

Визнаючи політичний хист і вміння Григорія Цеглинського представляти й обстоювати справи суспільства, населення не лише Перемищини, але й усієї Галичини висунуло його як кандидата у виборах до Державної ради у Відні. Цеглинський досить часто брав слово на форумі австрійського парламенту, виносячи найбільш пекучі питання з життя галицьких українців, яке знав дуже добре.

Неодноразово під час вакацій Григорій Цеглинський приїжджав до Калуша на відпочинок. На жаль, недовго прийшлося йому обстоювати національні справи галицьких українців на найвищому форумі Австро-Угорської держави. Невдовзі захворів і помер 23 жовтня 1912 року. Подаючи цю вістку, голова української парламентарної репрезентації докторКость Левицький писав:

«Помер у Відні наш посол і щирий товариш Григорій Цеглинський, один з найвизначніших діячів українських в Галичині, – знаменитий педагог, публіцист, автор драматичних творів та розважний парламентарист і діяльний громадянин».

Тіло покійного перевезли до Перемишля і 27 жовтня того ж року, при численному натовпі його похоронили на головному цвинтарі міста, де й донині стоїть його пам’ятник.