Історія міста Галича дуже багатогранна. Досі є багато фактів міської історії, які не досліджені або цілком забуті. Звичайно, переважно досліджена історія багатьох об’єктів культурної спадщини, життєписи визначних громадян; натомість мало уваги звернуто на економічні обставини – матеріальне в людей досить часто домінує над духовним…
В різні роки ситуація з ремеслами в місті була різною, проте цих напрямків було достатньо – завдяки їм наші попередники забезпечували «хліб насущний» для своїх родин і створювали продукцію для інших.
В переліку ремесел, які розвивалися в місті були: швацтво, візництво, керамічний промисел, гончарство, бляхарство, бондарство, теслярство, малярство, ковальство, столярство, слюсарська справа, кошикарство, кравецтво, шорництво, пекарство та багато інших. Окремими з них займалися одиниці, а іншими в різні періоди могли займатися до десятка осіб. Цікаво, що свого часу в історії Галича була сторінка пов’язана з виготовленням пива (броварство).
Броварство - ремесло виготовлення пива. Ремісники - пивовари називалися броварами (пивоварами), їхні підприємства - пивоварнями (броварнями).
Броварство в Галичі мало кілька періодів своєї історії. Наявні джерела дають змогу узагальнити ряд фактів, які фіксують наявність броварства в міському житті.
І. Перший період польського панування в Галичі (XV – XVIII cт.)
В дослідженнях з історії пивоваріння в Польщі згадується, що в 1408 р. польський король Владислав Ягайло (бл. 1352 – 1434) надав дозвіл на будівництво броварні в Галичі.
Відомі пивоварні сучасності згадуються набагато пізніше: калуська пивоварня була започаткована в 1565 р., львівська в 1715 р., станиславівська – 1767 р.
З «Люстрації» (опису міста та його майна) Галицького староства 1556 (1565) рр. відомо, що в Галичі існувало дві солодовні (броварні), які належали до замку, одна з них давніша, а інша якраз побудована 1556 (1565) р.: «…Солодівні там дві замкові, з однієї чиншу два злотих. Друга тільки на цей рік збудована…».
Люстрація 1570 р. в місті Галичі фіксує функціонування вже однієї броварні.
У середині XVII ст. право варити пиво у одній із броварень Галича отримали галицькі ченці - францисканці. Так, 12 травня 1654 р. серед інструкції послів до Вального сейму, Галицький сеймик постановив компенсувати кошти будівельних матеріалів наданих братами для укріплення замку для їхньої солодовні (броварні) за містом.
Пізніша інструкція Галицького сеймику від 25 лютого 1659 р. згадує прохання галицьких францисканців про передання їм у постійну власність солодовні (броварні), наданої їм у користування галицьким старостою.
Вчергове броварню зафіксовано у люстрації 1765 р. Ймовірно, на той час броварня належала до власності міста, оскільки з неї сплачувався річний податок галицькому старості.
Люстрація 1767 р. засвідчує, що оренда броварні в місті Галичі була однією з статей грошового доходу міста.
ІІ. Період австрійського панування в Галичі (1772 – 1918)
В 1811 р. австрійська цісарська – королівська влада здійснила продаж міста Галича з селом Залуквою. В переліку міського майна, яке виставлялося на продаж згадувався: «…Бровар з помешканням, хата для наливання пива і бойовисько для солоду. Це все крайовим способом з дерева є вибудуване…».
Також, предметом продажу була пропінація (право на виготовлення пива в Галичі та Залукві). Місто Галич і с. Залуква були придбані митрополитом Антіном Ангеловичем – з того часу пивний промисел відносився до прав греко – католицької митрополії.
Ймовірно, самостійний пивний промисел був характерний і для другої половини ХІХ ст., оскільки документи 1853 р. говорять, що «…ячмінь не вродився і через негоду став нездатним для бровару…».
Мандрівники, які відвідували Галич в 1880 р. записали в своїх спогадах, що: «…Пиво громадськість міста споживала в казино Фірша, яке було основним місцем зустрічей та обідів…».
В 1901 р. на Замковій горі проводилися народні фестини, які зібрали представників з багатьох міст Станиславівщини. На цих фестинах в театралізованій формі, місцеві мешканці Галича, що були переодягнені в баварців, готували монастирське пиво.
У 1912 р. в Галичі гуртовий продаж напоїв спирту та пива проводив Шпірман Мойзеш.
ІІІ. Період ІІ Речі Посполитої
В період перебування Галича у складі ІІ Речі Посполитої (1918 – 1939) пивом у Галичі торгували і ймовірно варили, кілька підприємців. За даними 1926 р. це був тільки Й.Фрейбрун; у 1929 р. Я.Фрейбрун, Мухлштейн і Спіндер, О.Облер, Ф.Кржиспчук, З.Сілбер, Я.Свіщ; у 1930 - Я.Фрейбрун, Мухлштейн і Спіндер, О.Облер, Ф.Кржиспчук, З.Сілбер.
В 30 – их роках ХХ ст. галицькі підприємці були представниками броварні в Калуші, співпрацювали з броварнею в Живці. Зокрема, галицький підприємець Якоб Фрейбрун розливав у м. Галичі «Piwo Eksportowe. Кaluskie». Ця продукція розливалася в тару 0,5 л, проте на відміну від сучасної продукції мала всього 2 % алкоголю. На етикетках було вказано галицького представника.
Пиво «Zdroj Zywiecki» (архикняжий бровар в Живці») привозилося до Галича і було бутельованим в складі М.Наглера в Галичі. Пляшки також були об’ємом 0,5, а міцність 2 ½%.
Інший підприємець Галича – Озьяш Облер у 1932 – 39 рр. був представником Львівського товариства Акційного Бровару у Галичі. Саме в його «розливні» бутелювався напій під назвою «Piwo Markowe». Воно розливалося у пляшки 0,5 л і було міцності «менше 4 – 5%».
Все пиво, яке в той період розливалося в Галичі мало свої фірмові етикетки.
З окупацією міста і включенням його до складу УРСР (спершу у 1939 р., потім у 1944 р.) приватний промисел пива у Галичі був припинений.
Броварство в Галичі у 2018 р. відзначило 610 – річний ювілей з моменту започаткування. Впродовж періоду діяльності промислу, він існував у різних формах і умовах, які відображали вплив тогочасних обставин.
Андрій Чемеринський,
ст. науковий співробітник
відділу охорони культурної спадщини
НЗ «Давній Галич»,
Почесний краєзнавець України | 
