З нагоди Дня пам’яті жертв Голодомору й політичних репресій – щорічного національного пам’ятного дня в Україні, який в цьому році співпав з 65-ми роковинами Голодомору в Західній Україні, в обласній універсальній науковій бібліотеці ім. І. Франка діють книжково-ілюстративні виставка-пам’ять «Голодомор: погляд із сучасності» та виставка-календар «Західна Україна. 1947. Голодомор: знай і пам`ятай». О, як же ти не вмерла, Україно?! Бо скільки ж то зловісницька мета. Звела людей, приречених безвинно, - Й ніхто за це ні в кого не спитав. Українською катастрофою ХХ століття називає сучасна громадська думка голодомор 1932-1933 років в Україні. Терор голодом, запроваджений сталінським тоталітарним режимом в Україні, заподіяв смерть мільйонам хліборобів. Адже від голоду, масових репресій і депортацій Україна втратила більше ніж за роки Першої світової та громадянської воєн. Історія органічно пов'язана з пам'яттю, яка долає невпинний час, долає забуття. В цьому непересічна культурна значимість пам'яті. Безпам'ятство - це невдячність перед минулим і безвідповідальність перед майбутнім. Щоб не помилятися в майбутньому, ми повинні пам'ятати про свої помилки в минулому. У XX столітті Україна пережила три голодомори: 1921-1923 рр., 1932-1933 рр., 1946-1947 рр., проте Голодомор 1932-33 рр. був наймасовішим і найжорстокішим. Головною причиною Голодомору історики називають політику тоталітарного сталінського режиму щодо українців. Повоєнний голод 1946-1947 рр. також був величезною репресивною акцією проти населення. Величезна кількість голодуючих з початку 1946 р. з власної ініціативи вирушала до західних областей республіки, де було ще мало колгоспів, селяни зібрали непоганий врожай, загони Української повстанської армії чинили спротив вивозу зерна. Відозви, розповсюджувані УПА, закликали допомагати голодуючим. Сотні тисяч людей були врятовані від голодної смерті селянами Західної України. В наш час страшну правду про Голодомори відкривають для себе не лише українці. Наразі парламенти чотирнадцяти держав визнали Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу. Сьогодні ще живі люди, котрі пам'ятають голодомор і можуть розповісти про нього. Ще зберігається шанс засвоїти урок історії не за підручниками, а через безпосередній контакт із живими свідками. Але з кожним днем події голодомору віддаляються в часі, не втрачаючи при цьому свого скорботного і трагічного значення. Вшанувати пам'ять невинних жертв - це той мінімум, який ми, сучасні українці, маємо зробити не стільки для мільйонів загиблих, а, скоріше, задля наших дітей, які повинні завжди пам'ятати про ті страшні часи й робити все, щоб подібне ніколи не повторилося. Саме з цією метою в відділі загального читального залу та у відділі краєзнавчої літератури обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. Франка діють книжково-ілюстративні виставка-пам'ять «Голодомор: погляд із сучасності» та виставка-календар «Західна Україна. 1947. Голодомор: знай і пам'ятай», на яких представлені такі видання: народна книга-меморіал «33-й голод», збірник документів «Розсекречена пам'ять: Голодомор 1932-1933 років в Україні в документах ГПУ-НКВД», книги спогадів та свідчень очевидців «Дзеркало душі народної», «Великий голод в Україні 1932-1933 років» (у 4-х т.), «Український Голокост 1932-1933» (в 4-х кн.), «Лиха коса голодомору: 1932-1933», «Голодомор 1932-1933 років в Україні: причини, демографічні наслідки, правова оцінка», Г. Бурнашов «Злочини більшовизму», В. Василенко «Голодомор 1932-1933 років в Україні як злочин геноциду», С. Геник «Червоний колір гріха», В. Марочко «Хроніка. Голодомор 1932-1933 років», В. Островський «Історія Прикарпаття», В. Перцович «Сльози горя не падають на землю», В. Сергійчук «Як нас морили голодом», С. Старів «Страта голодом» та інші. Організатори презентованих виставок запрошують до перегляду всіх, хто хоче знати правду про ті страшні сторінки і кому не байдуже трагічне минуле українського народу. Чекаємо на зустріч з вами. | 
