Протягом тижня восьмеро науковців Українського етнологічного центру Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського НАН України, Музею народної архітектури та побуту у Львові, Національного музею у Коломиї та стажери «Школи лідерів» з Івано-Франківська досліджували культуру, побут, вірування і традиції гуцулів у тринадцяти селах Верховинщини. Про результати наукової експедиції «Етнокультурна спадщина Гуцульщини в умовах сучасної культурної інтеграції» вони розповіли під час прес-конференції у Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського. Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського НАН України бере свій початок від низки етнографічних та мистецтвознавчих осередків, що виникли у 20-х роках минулого століття. 1920 року була утворена Етнографічна комісія, якій належала провідна роль у становленні етнографічної та фольклористичної науки. В ньому працюють відділи образотворчого мистецтва, етномистецтвознавства та культурології, кінознавства, театрознавства, мистецтва та народної творчості зарубіжних країн, фольклористики, етнологічний центр, музикознавства, рукописні фонди (понад 20 тис. одиниць збереження) та наукова бібліотека. Інститут має позаструктурні відділення у Миколаєві, Хмельницькому, Херсоні та Слов'янську. Значна увага приділяється експедиційному фольклорно-етнографічному обстеженню України та створенню комп'ютерної бази даних з етнокультури українців і національних меншин. За фінансової підтримки депутата Івано-Франківської обласної ради Миколи Палійчука вдалося здійснити другу експедицію у рамках проекту «Гуцульська Україна». На чолі делегації – Галина Бондаренко, провідний науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології та кандидат історичних наук. В організації експедиції допомагала Катерина Каркадим, мистецтвознавець. На меті експедиції вивчення фольклорно-етнографічної бази Гуцульщини для створення видання під назвою «Історико-етнографічний образ України». «Нашою метою було зафіксувати сучасний стан етнокультурної спадщини Гуцульщини і те, наскільки традиція змінилася в часі, наскільки впливає глобалізація, процеси міжкультурної інтеграції, наскільки гуцульська культура сьогодні відкрита світові, – розповіла Галина Бондаренко. – Ми намагалися зафіксувати соціально-культурний підтип кожного села, в якому ми перебували, тому спілкувалися не лише зі звичайними людьми, але й з місцевою інтелігенцією. В результаті ми маємо досить повний портрет тринадцяти сіл.» Коло питань, яке охопили дослідники, надзвичайно широке – це народні ремесла, обряди, архітектура, побут, мистецтво. Важливою складовою праці науковців стало спілкування з мешканцями краю – носіями гуцульських традицій та багатовікових культурних надбань. Загалом було опитано майже 150 осіб віком від 16 до 96 років. За словами Галини Бондаренко, до експедиції включали фахівців різних сфер і кожен науковець мав свою тему для дослідження. Крім того, це молоді люди, тому що часто доводилося пішки долати чимало кілометрів у найменш доступних частинах Українських Карпат, щоб віднайти справді автентичні традиції гуцулів. Практично всі науковці вперше опинилися на Івано-Франківщині. Ця експедиція справила на них незабутнє враження. Всі були здивовані глибоким світом гуцулів, їхньою щирістю та самобутністю. Представники експедиції дійшли до висновку, що на Гуцульщині традиційна народна культура збережена не лише у фольклорній пам’яті, але й у живому побутуванні. Згідно з прогнозами дослідників, вона має гарні перспективи, тому що молода генерація ідентифікує себе українцями, які хочуть жити на Батьківщині. Результати цих досліджень будуть опубліковані у тематичних виданнях ближче до осені. За словами науковців, всі зібрані матеріали згодом будуть передані мешканцям сіл, де проводилося дослідження, щоб допомогти їм зберегти духовні скарби минулого. З 21 по 30 липня науковці продовжать дослідження у Верховинському районі, тому що ще половина сіл залишається не обстеженими. В третій експедиції візьме участь вже десятеро дослідників, які займатимуться різними аспектами народної культури. Досліджуючи минуле й сучасне української національної культури, основні жанри мистецтва, вчені засвідчують місце та роль народу у європейському та загальносвітовому контексті, сприяють утвердженню України як рівноправного учасника глобальних цивілізаційних процесів. Оксана Рижук |
