Сучасні іванофранківці залюбки смакують львівське пиво, а от у 1898 році міська влада була категорично проти того, щоб його продавали в місті. І на це були серйозні причини. Про це у матеріалі на ЗК пише Олена Бучик.

"Львівське акційне товариство броварів недавно намірилося й Станиславів напоїти своїм пивом, – писав станиславівський кореспондент "Кур’єра Львівського".

"Але через уперту опозицію значної частини тутешньої міської ради цей намір не вдався. Пропозиція львівського товариства надійшла вже після аукціону і тому в будь-якому випадку не могла бути прийнята до уваги, а крім того, мешканці Станиславова піддавали серйозним сумнівам якість львівського пива.

Не кажучи вже про те, що прийняття цієї пропозиції загрожувало цілковитим знищенням місцевій пивній промисловості, бо дві місцеві пивоварні, що належать спадкоємцям Седельмаєра і Лінднера, витіснені об’єднанням львівських броварів, мусили б повністю припинити своє виробництво.

Взагалі, пропозиція львівського об’єднання на оренду станиславівської пивної пропінації є з усіх поглядів недоречною, і перш за все з погляду громадянського, бо вона загрожує місцевій промисловості.

Рада міста Станиславова вчинила слушно, прийнявши рішення не розглядати львівську пропозицію й не прирікати мешканців Станиславова на вживання пива виключно зі львівських броварень, яке з часу утворення об’єднання втратило свою добру репутацію.

Теперішні орендарі діють цілком в інтересах громади, продаючи пиво місцевих виробників – седельмаєрівське й пасічнянське".