Понеділок, 27.05.2024, 03:13:57

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
 
Архів новин
Головна » 2017 » Травень » 6 » Як змінився Івано-Франківськ. Будинок Осипа Маланюка
15:26:51
Як змінився Івано-Франківськ. Будинок Осипа Маланюка

У 1928 році на вулиці 3 Мая закипіла будова. Зводилась непроста споруда, адже проект робив архітектор Станіслав Треля – «батько» ратуші. Подейкували, що кам’яницю будували на замовлення українця – для Станиславова це було справжньою сенсацією. Будинками у центрі володіли євреї, поляки, німці, вірмени, а от українці у кращому разі мали якусь халупу на околиці.

Через три роки за теперішньою адресою Грушевського, 17 постала велика чотириповерхова кам’яниця. Як сказано в архітектурній довідці: будинок чітко тримає і доповнює загальний силует кварталу. Головний фасад досить строгий і лаконічний за архітектонікою й декором, тинькований з набризком, як і більшість міських споруд у стилі конструктивізму. Головними оздобами є два напівкруг­лі у плані еркери, що завершуються відкритими балконами. Вітринні стрільчасті вікна першого поверху надають кам’яниці легкого готичного шарму.

Чутки підтвердились – власником будинку дійсно виявився українець, один із найкращих станиславівських лікарів – Осип Маланюк. Він народився у 1873 році в родині пароха села Ягельниця, що на Тернопільщині. Навчався в університеті австрійського міста Грац, де став одним з співзасновників товариства українських студентів «Січ». Завершив освіту в Краківському університеті у 1898-му. Батько Маланюка не міг оплатити весь курс навчання, тому частину витрат покрило міністерство оборони. Звісно, не просто так – хлопець зобов’язався відслужити певний термін військовим лікарем. Та в армії йому настільки сподобалось, що Осип затримався там аж на 20 років, дослужився до підполковника. Коли розвалилась Австро-Угорська імперія, Маланюк став на бік ЗУНР, уряд якої призначив його комендантом Першої військової лічниці (шпиталю) УГА у Станиславові. Після розгрому ЗУНР доктору пропонували послужити у польському війську, але він відмовився. Відкрив приватну лікарську ординацію, практикував аж до перших совітів.

Після зведення власної кам’яниці у 1931 році Маланюк переніс туди свою ординацію. Пацієнтів не бракувало, бо вважався дуже хорошим хірургом і рентгенологом. В історії Станиславова він назавжди залишиться лікарем, який придбав та активно використовував перший у місті рентгенівський апарат.

Цікаво, що пан Осип доводився кузеном знаменитій Соломії Крушельницькій. Його старша донькаЄлизавета теж стала лікарем, але дантистом. А ось молодша – Ірина (1919-2009) із медициною не мала нічого спільного, але найбільше прославила сімейство Маланюків. Вона вчилась у жіночій гімназії на Шевченка, захоплювалася співом, вперше зіграла Лисичку у дитячій опері «Коза-дереза». Її побачив композитор Ярослав Барнич, автор знаменитої пісні «Гуцулка Ксеня». Після вистави метр підійшов до дівчинки та сказав: «Ірцю, з тебе вийде велика співачка». І як у воду дивився. Хоч її талант розкрився не одразу. По війни жила в Австрії, співала в опері на другорядних ролях. У 1951-му, напередодні показу знаменитого «Кільця Нібелунгів» Вагнера, приступ апендициту звалив солістку. Ірина вийшла на заміну й заспівала так, що на другий день прокинулась знаменитою. Слава, гастролі по всьому світу, натовпи шанувальників – а почалося все у батьківському домі у Станиславові, де маленька Ірця вперше почула радіотрансляцію з міланського оперного театру Ла-Скала. На стіні будинку нині висить пам’ятна дошка на честь співачки.

Перед війною у кам’яниці Маланюків було сім квартир, в одній з яких мешкав господар. Перший поверх, окрім його лікарської ординації, займав великий магазин галантереї та парфумів «Арома». У 1944-му, перед другим приходом совітів, доктор емігрував до Австрії, де й помер через п’ять років.

Іван Бондарев, Михайло Головатий


Переглядів: 421 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі







Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 24. 
Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2024