П`ятниця, 24.05.2024, 00:32:07

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Вересень 2021  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930
 
Архів новин
Головна » 2021 » Вересень » 21 » Йозеф Скупнєвич - директор цісарсько-королівської гімназії у Коломиї
21:49:34
Йозеф Скупнєвич - директор цісарсько-королівської гімназії у Коломиї

Народився Йозеф Скупнєвич 6 листопада 1849 року в м. Закличині (Тарнопольський повіт Малопольського воєводства в Польщі) в родині Ігнатія та Анни Жигульських. У нього був брат Ян, який після закінчення вищої школи у Відні став лісничим у Молодятині та будівничим залізничної колії Надвірна-Бистриця. По закінченню гімназії вступив у філологічний факультет Ягайлонського університету. Спочатку працював у Станіславівській гімназії, де здобув кваліфікацію «вчитель середньої школи», у 1872-1879 роках викладав у м. Бжесько, а в 1882 році - у славнозвісній на Галичині 4-тій гімназії імені Франца Йосифа у Львові з польською мовою викладання. 21 серпня 1891 року став директором відомої на Покутті Цісарсько-королівської гімназії, якою керував більше ніж 20 років. Став членом Окружної шкільної ради. Саме за його сприяння 21 вересня 1892 року був створений перший український клас, де навчалися переважно українці, а також Скупневич посприяв створенню Української гімназії в 1900 році, першим директором якої став знаний на Галичині Софрон Недільський. Також співпрацював із польським гімнастичним товариством «Сокіл», а в 1891 році уроки фізичної культури стали обов'язковими для гімназистів (викладав Владислав Міновський. У 1901 році була збудована гімназіальна спортивна зала, де займалися гімназисти спортом та фізичним вихованням узимку. У той ж час став директором Каси Ощадності. Як директор Каси Ощадності, Скупнєвич створив приватний фонд, що складався з добровільних пожертв, а також винагород, які отримував у Касі Ощадності. За власні кошти придбав 6 моргів землі неподалік гімназії біля Пруту та заснував разом із учнями гімназії «Парк молодіжний імені Йозефа Скупнєвича» у 1898 році, тобто теперішній парк ім. Т. Шевченка (по-народному – Студентський парк). План парку розробив Петровський, а сам директор контролював посадку хвойних та листяних дерев та розмітку алей. Він побудував там 7 майданчиків, у тому числі 4 - криті газони для спортивних ігор, 2 - для гімнастичних вправ і один для тенісу. У центрі парку є чимало цікавих інтродукованих видів: горіх чорний, клен Лобеля, пурпурнолиста форма клена гостролистого тощо. Клен Лобеля походить з півдня Італії, де росте на схилах гір. Стрімка крона його досить декоративна серед інших рослин. Горіх чорний значно частіше можна зустріти, хоча ця рослина походить з Північної Америки. У 1894 році став заступником голови Коломийського відділення «Товариства Татранського», а в 1905-1916 роках – його головою. У 1896 році Скупнєвич став ініціатором створення «Яремчанського клубу», який пожвавив туристичний розвиток Яремча. У 1898 році разом із представниками міської влади організував відкриття пам’ятника Адаму Міцкевичу в Коломиї. У 1906 році очолив комітет із питань збору коштів на побудову костьолу в Яремчі. “Кошторис будівництва виносить близько 12 тисяч корон, а Комітет вже має половину потрібної суми і земельну ділянку під костел”, – радісно повідомляла тоді газета Kurjer Stanislawowski, закликаючи надсилати пожертви на адресу пана Скупнєвича. Завдяки його зусиллям у 1892 р. був створена гімназіальна бурса при навчальному закладі Владислава Аксентовича на вул. Собєського, а в 1904 році - на теперішній вул. Староміська, у яких проживали від 10 до 150 студентів безкоштовно. Водночас був членом Повітової ради. За високі заслуги та величезний внесок у місто та Галичину в цілому був нагороджений орденом Залізної корони 3 ступеня (1910), званнями шкільного радника (1898) та «Почесний громадянин міста Коломиї». У лютому 1914 року виїхав із Коломиї на відновлення здоров’я після багаторічної роботи директора гімназії. Учні та вчителі тоді влаштували прощальну церемонію. Після Першої світової війни проживав у Відні, потім – у Львові, де 10 березня 1928 року помер. Похований у гробниці Шнайдерів у 2 ряду знаменитого в Україні та Європі Личаківського цвинтаря. У честь Йозефа Скупнєвича була названа вулиця в 1930-х роках. (тепер – вул. Дениса Січинського).

Ілля Криворучко


Переглядів: 158 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі







Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 24. 
Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2024