Народився Йозеф Скупнєвич 6 листопада 1849 року в м. Закличині (Тарнопольський повіт Малопольського воєводства в Польщі) в родині Ігнатія та Анни Жигульських. У нього був брат Ян, який після закінчення вищої школи у Відні став лісничим у Молодятині та будівничим залізничної колії Надвірна-Бистриця. По закінченню гімназії вступив у філологічний факультет Ягайлонського університету. Спочатку працював у Станіславівській гімназії, де здобув кваліфікацію «вчитель середньої школи», у 1872-1879 роках викладав у м. Бжесько, а в 1882 році - у славнозвісній на Галичині 4-тій гімназії імені Франца Йосифа у Львові з польською мовою викладання. 21 серпня 1891 року став директором відомої на Покутті Цісарсько-королівської гімназії, якою керував більше ніж 20 років. Став членом Окружної шкільної ради. Саме за його сприяння 21 вересня 1892 року був створений перший українськ ... Читати далі »

Колишні адреси: вул. Шпитальна, 74-76 (Австро-Угорщина), вул. Майора Гнідого, 74-76 (Польща), вул. Дзержинського, 74-76 (СРСР). Будівля колишньої міськрайонної поліклініки з південного боку була збудована 24 квітня 1854 року на кошти єврейської громади міста. Як повідомляє професор Коломийської гімназії, дослідник м. Коломия, Леопольд Вайгель, у лікарні було 20 лікарняних ліжок. Також цей факт підтверджується в дослідженні про м. Коломия К. Баранський. Ще однією знаковою подією, яка пов’язана з цією будівлею, стало відкриття прихистку для калік та бідних «Будинок для старців та калік» у 1898 році на кошти єврейської общини. Ініціатором його створення став австро-німецький меценат барон Моріс де Гірш. Згодом, у 1913 році була збудована двоповерхова кам’яниця, у якій була лікарня. Про це свідчив напис на фасаді будівлі, який недавно був знесений. За ... Читати далі »

Одним із найбільших підприємств Коломиї від кінця ХІХ ст. і до 1939 р. була фабрика дахівок акціонерної спілки виробів із глини та піску “С. Гомолякс, В. Віммер і С. Желенський” (згодом “Радзівілл, Віммер і Желенські”). Підприємство розташовувалося на окраїні міста – Косачеві (вул. Зигмунтовська, 11, тепер – М. Кривоноса), і вважається, що засноване воно у 1895 р. Але витоки коломийської фабрики, ведуть нас до польського міста Неполоміце, що неподалік Кракова. Саме тут у ХІХ сторіччі заклав цегельню А. Віммер, представник родини, яка прибула сюди з Відня 1795 р. Його син Владислав, інженер-архітектор, згодом бурмістр Неполоміц, розвинув підприємство до вищезгаданої спілки, яка стала добре знаною з виробництва будівельних матеріалів з глини. Дахівку, виготовлену фабриками цієї спілки, можна було побачити на будівлях у Галичині, Німеччин ... Читати далі »

Ще п’ять уламків надгробків змогли частково повернутися на єврейське кладовище Рогатина.

Місцеві жителі, подружжя Інна і Володимир Генегу розповіли, що бачили єврейські надгробки біля їхнього будинку, пише «Галицький кореспондент» з посиланням на JewishNews.

Керівниця Rohatyn Jewish Heritage, проекту, який займається відновленням і підтримкою місцевого єврейської спадщини, Марла Осборн відзначає, що останнім часом найчастіше новини про подібного роду знахідки через Facebook, що дозволяє повернути надгробки на місце після того, як їх використовували в якості будматеріалів ... Читати далі »

Реформаторський костел у прикарпатському селі Цвітова на Калущині — споруда, збудована в архітектурному стилі неоготики й оповита легендами через свій містичний вигляд. Релігійна будівля нагадує середньовічний замок.

Калушанин Зіновій Драпайло віднайшов у Державному архіві Івано-Франківської області запис про будівництво костелу в селі Вістова Калуського повіту. Проте костелу в цьому селі немає. Відтак з’ясувалося, що в архіві сталася помилка: замість “Цвітова” вказали “Вістова”, інформують “Вікна”.

“Інколи випадок чи навіть спонта ... Читати далі »

18 вересня у с. Дитятин Івано-Франківської області відбулися урочистості з нагоди вшанування 101-ї річниці битви з більшовиками, відомої в історії як «Польські Термопіли». Квіти до пам’ятника на польському військовому цвинтарі поклали віце-маршалек сейму РП Малгожата Госєвська, посол Республіки Польща в Україні Бартош Ціхоцький та Генеральний Консул РП у Львові Еліза Дзвонкєвіч.

Після тріумфу у Варшавській битві польське військо було далеке від цілковитої перемоги. Червона Армія не була повністю переможена. В середині вересня на більшовиків рушила чергова офензива з Дністра. Її метою було перекриття Червоній Армії дороги на Тернопіль.

... Читати далі »