Сьогодні в Івано-Франківську відбулась прес-конференція стосовно 8 дерев’яних церков України, які були включені до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. На ній виступили провідний науковий спеціаліст інституту „Укрзахідпроектреставрація”, кандидат історичних наук Василь Слободян та народний депутат України Юрій Дерев’янко. Прес-конференція стала початком прес-туру, у рамках якого представники всеукраїнських ЗМІ матимуть змогу ознайомитись із старовинними церквами та розпочати їхню промоцію. Василь Слободян розповів передісторію внесення дерев’яних святинь до Списку ЮНЕСКО, яка розпочалась у 2002 році, зокрема, про співпрацю українських та польських робочих груп у рамках реалізації проекту. Номінаційне подання було надане до Комітету Світової спадщини аж у січні 2012 року. А рішення щодо включення українсько-польського культурного об’єкта „Дерев’яні церкви Карпатського регіону України та Польщі” прийнято в рамках 37-ї сесії Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, що відбувався у м.Пномпень (Камбоджа). Доповідачем на Комітеті виступив Василь Слободян. Народний депутат Юрій Дерев’янко відзначив, що Україна завдяки цьому отримала реальний шанс свого наступного розвитку. Однак він здивований, що більшість українських урядовців та державців не помітили цей шанс. „Це більше, ніж побудувати один чи два металургійні заводи”, - переконаний нардеп. Це є насамперед шансом для розвитку туристичного потенціалу краю, адже туризм здатен формувати до 70% ВВП держави. У планах учасників прес-конференції – створення єдиного українсько-польського управління пам’ятками, який має розробляти програми, здійснювати нагляд, слідкувати за станом церков, бути розпорядником коштів. Важливою є інформаційна складова, яка дозволить популяризувати церкви серед туристів. Однак Юрій Дерев’янко наголошує, що серед перших завдань є приведення до порядку доріг. „Є велика надія, що складання туристичних маршрутів пришвидшить питання ремонту доріг”, - зазначив депутат. Серед планів також прийняття державної програми збереження дерев’яних церков. І, звісно ж, забезпечення промоції сакральним архітектурним пам’яткам. Розпочнеться вона з боку ЮНЕСКО: розміщення інформації на сайті та видання інформаційних матеріалів. Однак наразі невідомо, що робитиметься з українського боку. Чи не найголовніше зараз – привернути увагу до дерев’яних святинь, залучивши якнайширше коло громадськості та влади для розвитку інфраструктури краю. Адже через 2-3 роки ЮНЕСКО буде здійснювати моніторинг того, що зроблено у плані збереження пам’яток.
Перелік українських дерев’яних церков, включених до списку ЮНЕСКО: Церква святого Юрія у Дрогобичі (Львівська обл.; ІІ пол. XVII ст.), Церква Пресвятої Трійці у Жовкві (Львівська обл.; 1720 р.), Церква Собору Пресвятої Богородиці у Маткові (Львівська обл.; 1838 р.), Церква Різдва Пресвятої Богородиці у Нижньому Вербіжі (Івано-Франківська обл.; 1808 р.); Церква Зішестя Святого Духа у Потеличі (Львівська обл.; 1502 р.), Церква Зішестя Святого Духа у Рогатині (Івано-Франківська обл.; поч.XVI ст.); Церква Собору Святого Архангела Михаїла в Ужку (Закарпатська обл.; 1745 р.); Церква Вознесіння Господнього в Ясіні (Закарпатська обл.; 1824 р.). | 
