Однією із найяскравіших пам’яток літописання нашої історії є Галицько-Волинський літопис. Його знайшов у 1809 р. видатний російський учений М. Карамзін. Цей твір був написаний у другій половині XIII ст. Зберігся він у кількох списках, зокрема в Іпатіївському, де його вміщено зразу після Київського літопису. Літопис складається з двох основних, різних за обсягом і характером частин: Літопис Данила Галицького (оповідає про події 1205-1258 рр.) і Волинського літопису (1258-1290 рр.). Центральною частиною твору є життя князя Данила Галицького. Ідейно літопис був спрямований проти боярського свавілля та прославляв руську зброю і Руську землю. Галицько-Волинський літопис видавався неодноразово: А.Петрушевичем (Львів, 1871), Т. Кострубою (Львів, 1936), у перекладі на англійську мову, Є. Перфецьк
...
Читати далі »
Переглядів:
878
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
19.07.2013
|
Присутність Петра Шекерика-Доникового в літературному контексті Гуцульщини дає підстави говорити про гуцульський епос. Просто перед тим і часто після того так траплялося, що не було часу на тривале писання. Не було ні умов, ні підстав, ні розуміння потреби. Епосом було саме життя, яке не потребувало фіксації. Його постійність видавалася такою, що здавалося безсенсовим щось записувати, бо воно і так перманентне. Ну й сам ритм життя був настільки гармонійним і циклічним, що аж ніяк не випадало засідати за тривале писання. Основні побутові сюжети передано у сконцентрованих співанках. У них вся мудрість і всі філософські узагальнення. Збереження такої тенденції бачимо і нині, бо більшість письменників з Гуцульщини оперують поетичним словом, хоч форма урізноманітнилася порівняно зі співанками. Але більше тяжіння до концентрації –
...
Читати далі »
Переглядів:
882
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
19.07.2013
|
Шановні користувачі! Завітайте до відділу краєзнавчої літератури обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. Франка, де в рамках циклу „Краєзнавство Івано-Франківщини в іменах” функціонує ювілейна книжкова виставка „Володимир Грабовецький: невтомний подвижник історії”, присвячена 85-літтю від дня його народження. Володимир Васильович Грабовецький – відомий в Україні та поза її межами вчений, академік, доктор історичних наук, професор Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника. Народився 24 липня 1928 р. в селищі Печеніжині на Коломийщині в сім’ї селянина-ткача, учасника національно-визвольних змагань 1918-1920 рр. Початкову освіту здобув у рідному селі. Навчався в Коломийській українській гімназії (1939
...
Читати далі »
Переглядів:
652
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
19.07.2013
|
Україна має видатну історичну спадщину, яка є частиною європейського та світового культурного надбання. Саме в Україні збереглася значна кількість унікальних об’єктів культової дерев’яної архітектури. З погляду національного та світового мистецтва власне церковним будівлям притаманна вражаюча образність, втілена в красі просторів, єдності конструкцій та форм, пластиці ліній та барв. Народні майстри, які володіли споконвічним даром творців і прадідівською майстерністю будівничих, досягли досконалості у пошуках єдності змісту християнського храму та його пластичної форми. Часто, коли милуєшся дерев’яними церквами, здається, що храм виріс прямо із землі, разом з горами й лісами, настільки високоякісно ці шедеври наче вмонтовані у мальовничий краєвид.
Переглядів:
555
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
19.07.2013
|
Вийшло чергове число всеукраїнського науково-популярного ілюстрованого журналу «Памятки України» (№6 (189) червень 2013 р.). Особливістю цього номеру є те, що він цілковито присвячений до 1115-річчя з часу першої письмової згадки про Галич. Вперше з часу існування (засновано в 1969 році) такого важливого часопису в сфері пам’яткоохоронної діяльності, пам’яткам колишньої столиці Галичини і Волині присвячено окремий номер. Журнал поміщує більше десятка статей підготованих, як науковцями Національного заповідника «Давній Галич», так і відомими на Прикарпатті дослідниками. Перелік публікацій та їхнє авторство є наступним: «Пам’ятки Крилоської гори” (Дідух Володимир, Мацалак Руслана), «Київські сакралії серед старожитностей Княжого Галича» (Білик Олена, Шульгай Павло), «Давньоруські писала Княжого Галича» (Зіньковський Тарас, Ков
...
Читати далі »
Переглядів:
601
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
19.07.2013
|
Продовжуємо розповідь про наступ російської армії на Прикарпатті влітку 1917 року. За основу матеріалу ми взяли спогади учасника тих подій — Віктора Шкловського.
«Я плакав на даху» Наступу передувала потужна артилерійська підготовка. Шкловський писав, що під Станиславовом зібрали 700 гармат. Хоча в інших джерелах цифра значно скромніша — 300. Ось що бачив очевидець: «Я дивився на обстріл зі стріху, крізь припідняті черепиці даху високого будинку, оскільки спеціальний спостережний пункт був переповнений. Спочатку їх було два, але один був розбитий ворожим снарядом, спостерігачі загинули
...
Читати далі »
Переглядів:
715
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
19.07.2013
|
Краєзнавець Михайло Головатий свого часу працював на «Промприладі». Там він познайомився із таким собі Гаускнехтом — колишнім членом компартії Західної України. Старий був доволі балакучим і часто розповідав історії зі своєї молодості. Наприклад, згадував одного з найбагатших людей міжвоєнного Станиславова — німця Карла Гаусвальда. Він мав ковальську майстерню, крамницю залізних товарів, а перед Першою світовою збудував шикарну кам’яницю в самому центрі міста. Тепер це — Незалежності, 11. Окрасою новобудови була струнка вежа, накрита справжнім мідним куполом. Ця покрівля коштувала купу грошей та була чи не єдиною в Галичині. Коли Гаусвальд хвалився перед гостями своєю нерухомістю, то неодмінно звертав їхню увагу на унікальний мідний дах.
Переглядів:
620
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
19.07.2013
|
Грабівка. Невеличка гарна хатинка. Саме тут з дитинства живе пані Анастасія Буркало, а нині їй уже 87. Звісно, таких бабусь на Прикарпатті є багато. Але не кожна була медсестрою в УПА й далеко не кожна добре пам’ятає юного хлопця, який потім став символом цієї армії — Степана Бандеру.
«Батьки дуже бідили» Бабця Настя народилась у 1926 році в цій же Грабівці Калуського району. У місцевих селян Марії та Михайла було четверо дітей. З дитинства вона пам’ятає багато, каже, то страшні спогади: «Підеш на малини, а лісник був поляк, горнець розіб’є, та й ідеш додому плачучи. Або назбирила кори, звізала в’єзку, винесла з ліса, а ліс
...
Читати далі »
Переглядів:
779
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
19.07.2013
| |
