Історія кожного населеного пункту нерозривно пов’язана з долею людей. Хтось з них є більш активним у житті громади і держави, інші більше дбають за родинне життя – тому пам'ять про тих, хто відходить на вічний спокій зберігається по – різному. Особливо проблемно зберегти пам’ять про померлих тоді, коли зникає ціла етнічна громада – яка в минулому була однією з складових міста чи селища. Місто Галич має такий приклад з громадою караїмів – основні згадки про яких тепер збережені у формі надмогильних пам’ятників, цікавій експозиції Музею караїмської культури Національного заповідника "Давній Галич» та залишках сакральної культури галицьких караїмів, які були вивезені до Сімферополя (АР Крим). Кожен, хто цікавиться краєзнавством, знає, що одним з важливих засобів вивчення історії населеного пункту є дослідження місцевих некрополів – кладовищ. Саме завдяки їм можна довідатися про осіб, які жили у минулому, по-можливості встановити роки їхнього життя. Ще з початку минулого століття караїмським цвинтарем почали цікавитися – свідченням цього є світлини зроблені військовиками австрійського корпусу генерала Гофмана, який перебував тут влітку 1915 р. На академічному рівні вивчати караїмський цвинтар розпочали науковці Національного заповідника «Давній Галич» – прагнучи зберегти свідчення про громаду, яка прожила поруч з українцями не менше семи століть. Зараз тут можна побачити 220 поховань, серед яких близько 80 стел iз барельєфами. Результати цих досліджень лягли в основу видання, підготованого за авторства Івана Юрченка, Олексія (Аврама) Кефелі, Наталії Юрченко, Олександра Береговського «Караїмське кладовище біля Галича (Каталог надмогильних пам’ятників)» – Львів - Галич: Сполом, 2000. - 256 с. 20 грудня 2011 р. в Національному заповіднику «Давній Галич» було проведено науково – практичний семінар «Книга з каменю просто неба», присвячений 10-ій річниці виходу каталогу «Караїмське кладовище біля Галича». З вітальним словом перед присутніми виступив генеральний директор – науковий керівник Національного заповідника «Давній Галич» Олександр Береговський. Цікавими були тематичні виступи науковців Заповідника та запрошених гостей, які розповідали про саме видання, аспекти життя громади караїмів. Зокрема, виступили з доповідями: заступник генерального директора з наукової роботи Семен Побуцький («Каталог – це своєрідна Книга. Значимість видання»); Наталія Юрченко («Каталог як результат непосильної праці»), Світлана Кукула («З історії однієї родини»), Іван Галущак («Спогади»), Леся Левандівська («Кенеса – богомільний храм»), Надія Васильчук («Вулиця. Музей. Кладовище. Розгортки»), Галина Остащук («Мудрість, яка поучає»), заступник генерального директора з пам’яткоохоронної роботи Володимир Дідух («Зерет – пам’ятка місцевого значення»), Марія Дмитрук («Час робить свої корективи»). Представником караїмів Криму Валерієм Лебєдєвим було представлено фільм про караїмів. Також, для загального огляду було експоновано макет караїмського храму (кенаси). Самозрозуміло, що говорячи про ювілей книги не можна не сказати кілька слів про неї. Книга «Караїмське кладовище біля Галича (Каталог надмогильних пам’ятників)» дає змогу ознайомитися усім зацікавленим з унікальною пам’яткою – кладовищем караїмів. В каталозі вперше подано детальну фіксацію пам’ятки та переклади епітафій, висвітлено стан збереженості кладовища. Епітафії та надмогильні пам’ятники уявляють собою цілком невивчений пласт культури караїмів. Книга узагальнила більше 100 надмогильних написів. Матеріал видання подано у наступній формі: фото, опис пам’ятника, переклад на українську мову, напис який виконано галицьким діалектом караїмської мови єврейським квадратним письмом. У книзі подано схему караїмського цвинтаря і шрифти єврейського квадратного письма різних періодів. Святкувати ювілей книги завжди є по – новому пізнавальним. Особливо це характерно для тих видань, які містять грунтовні знання з досліджуваної проблематики і елемент наукової новизни не втрачають впродовж років. Андрій Чемеринський. Член НСКУ, магістр історії |
