Дев'ята книга калуського краєзнавця Миколи Когута побачила. Книга «Герої не вмирають...», присвячена вшануванню пам’яті українських повстанців, які загинули у боротьбі за незалежну Українську державу.

Книга складається із двох частин: перша – це біографічні оповіді про долю повстанців, підготовлені на основі спогадів учасників та очевидців подій, а друга – сюжети про урочистості, присвячені вшануванню пам’яті борців за волю України, інформує "Західний вісник".

Видання містить десять нових розповідей про учасників озброєного підпілля ОУН й Української повстанської армії. Інформативністю вирізняється повідомлення про Івана Хандрицького (1886-1939), українського військовика й бургомістра Калуша (листопад 1918 – травень 1919 рр.), який загинув від рук угорських окупантів.

Цікавою є розповідь автора про сотника УГА Василя Сухого (1890-1954), вихідця із села Мостище, учасника проголошення «Акту відновлення Української держави» 31 червня 1941 року на Калущині, офіцера української дивізії «Галичина».

Періодові визвольних змагань 40-50-х років ХХ ст. присвячені оповіді про загибель 24 січня 1946 року Розалії Шуляр(«Калини») (1914-1946), районного референта УЧХ, котра, щоб не виказати побратимів по боротьбі, покінчила з життям, стрибнувши в криницю. Опис бою українських повстанців у Перекосах 15 лютого 1945 року містить відомості про сотенного УПА Миколу Березюка («Морозенка») (1922-1946), повстанців Михайла Кобуту («Козака»), Анну Бабій(«Квітку») та стрільця УПА «Сулиму».
З цікавістю краєзнавець оповідає про героїчний чин братів Мелимуків та Івана Мочарського, які загинули 6 лютого 1946 року поблизу села Студінка, підпільників із боївки Івана Магаса («Черемоша») (1918-1945), котрі вчинили опір радянським окупантам 6 вересня 1945 року неподалік села Підгірки (нині – житловий масив міста Калуша. – І. Т.) і впали на полі слави, мовить про трагічну загибель 7 грудня 1947 року біля села Завій підпільниці Марії Дзундзи(«Марійки»), боївкаря Дмитра Новицького («Карпа») (1912-1948), який поліг у Середньому Угринові в 1948 році, та багатьох інших борців за українську державність.

Новим у книзі Миколи Когута є повідомлення про загибель Петра Пасічного («Чорного») із Середнього, що на Калущині, та його побратимів по зброї на хуторі Лози (Тернопільщина) 14 квітня 1960 року. Не погоджуємося з твердженням автора про те, що то був останній бій підпільників ОУН із відділами внутрішніх військ СРСР: такі сутички мали місце у 1961, 1965, 1967 та інших роках. У квітні 1965 року у селі Улашківці Тернопільської області співробітники міліції виявили криївку, в якій переховувався член ОУН – Петро Басюк. Повстанець прийняв бій, поранив голову сільської ради, та щоб не здатись живим, підірвав себе гранатою. Інший випадок стався в селі Рукомиш Бучацького району Тернопільської області. Тут опір режимові вчинив підпільник Юрій Михайлецький. В одній із колишніх монарших печер він облаштував собі криївку, виявлену лише в 1967 році.

Особливістю нинішнього видання є ретельне фіксування автором подій, пов’язаних із пошанування пам’яті про учасників українського визвольного руху за ціле десятиріччя (2007-2017 ).

Відрадно, що у книзі краєзнавця є згадки про калуських підпільників Володимира Фрайта («Жара») та Володимира Рубчака («Карася»). Видання містить фотографії повстанців, а також світлини, зроблені з нагоди вшанування пам’яті полеглих підпільників ОУН і вояків УПА, та список літературних джерел.

Книга написана основі свідчень учасників подій, історико-краєзнавчих публікацій стане в пригоді краєзнавцям, учителям, студентам, учням та усім шанувальникам минулого рідного краю.