Любов до фотографії серед калушан була завжди, навіть коли фото було ноу-хау. У першій половині ХХ століття у місті діяло щонайменше п’ять фотосалонів. Один з них заснували ще вкінці ХІХ столітті Але про все по-порядку.

На межі століть час експозиції займав кілька хвилин. Ті, що фотографувались, повинні були бути нерухомими. Їм ставили зручні крісла, інколи з копфгалтером - це була важка висока підставка, яка мала кріплення-фіксатор для голови. Під час фотозйомки не можна було рухатись, говорити, усміхатись. До 20-х років ХХ століття паперовий знімок наклеювали на спеціальну картонну підкладку, яка містила відомості про салон. Пізніше фото являло собою поштову карточку розміром 9*14 без картонної основи, інформують "Вікна" з посиланням на "KalushNewSity".

Фотоательє Давида Хабера. Офіційна його назва звучала як «Спеціальний заклад мистецько-фотографічний для фотодруку в Калуші». Заклад заснували ще у 1896 році. Власник – Давид Хабер – належав до заможної і впливової у місті єврейської родини. Фотоательє у 1908 році отримало золоту медаль, диплом конкурсу у Лондоні. Розміщувався салон на теперішній вул. Грушевського, 25.

Фото, зроблені у ньому, поміщали на твердий картон зі знаком Хабера. Крім фото, тут можна було замовити різноманітні рамки, відповідно до забаганок клієнта. Скоріше всього, цей салон користувався найбільшою популярністю серед містян, оскільки саме фото з нього зустрічаються найчастіше.

Фотосалон Максиміліана Грунєвєцького. Діяв також на початку ХХ століття і, подібно до фотоательє Хабера, фото розміщували на твердому картоні зі штампом власника салону. Фото з цього ательє зустрічаються досить рідко.

Фотоательє Дикого. Офіційна назва: «Фото-ателіє «АРС»». Розміщувалось воно на вул. Салінарній, 37 (теперішня вул. В. Чорновола). Діяло, очевидно, ще до входження Калуша до складу Другої Речі Посполитої. Оскільки вул. Салінарна у польський період була перейменована на вул. Пілсудського. Проте, працювало й пізніше, адже виявлені фото не були накладені на картонну основу. А це особливість фото, зроблених після 20-х років ХХ століття.

Фотозаклад Возняка. Офіційною була назва: Заклад фото-електронний П. Возняк, Калуш.

Мистецький фотосалон Йохана Більського. Існував у період німецької окупації в часи Другої світової війни. Тому назва салону писалась німецькою і перекладається як: «Фото мистецтво Йохана Більського». Розміщувалось ательє біля церкви («Neben der Kirche»). Якої саме: римо-католицького костелу св. Валентина чи церкви Архистратига Михаїла – не відомо.